Тячів попрощався із загиблим в зоні АТО Романом Козичко

Провести в останню земну дорогу захисника територіальної цілісності України прийшли рідні, знайомі, бойові побратими, представники міської та районної влади, громадських та політичних організацій, тисячі жителів міста та району. Багаточисленна колона з тілом загиблого, якого вчора доставлено до рідного Тячева, попрямувала від його рідної домівки з вулиці Леонтовича до площі Поштової. З обох боків дороги на колону чекали люди з лампадками, свічками та квітами.

Під сумну мелодію духового оркестру та скорботний передзвін у церковних храмах колона попрямувала до площі Поштової. На великому екрані було виставлено фото героя з траурною стрічкою та надписом «Герої не вмирають».

При підході до будинку культури, де відбулося загальне прощання, прозвучала пісня – реквієм «Плине кача…». Заупокійну панахиду за вбитим у зоні АТО військовослужбовцем відслужили близько десяти священнослужителів міста та району.

Козичко Роман Іванович народився 7 грудня 1984 у місті Тячів. Навчався у Тячівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. В. Гренджі – Донського та у Тячівському професійному ліцеї.

20 березня 2006 року був в добровільному порядку прийнятий Тячівським райвійськкоматом на військову службу за контрактом – на посаду старшого патрульного прикордонної застави «Тячів» Мукачівського прикордонного загону.

А у 2004 році звільнився у запас. 31 липня 2014 року був призваний до в/ч А1556 по третій хвилі часткової мобілізації. Служив у 128-ї бригаді, яка потрапила під славнозвісним Дебальцевим під обстріл, де й загинув.

Поховано Романа Козичко на міському кладовищі з усіма військовими почестями .

Пам’ять про його відданість рідній Вітчизні житиме вічно у серцях тячівців!

Слава захиснику України!

Лікування пораненого занадто важке і такого в Україні не зробити

Ми вже розповідали вам про Віктора Сличка з Верб’яжа, який, захищаючи територіальну цілісність, незалежність та суверенітет нашої країни на сході, вночі 22 грудня 2014 р. був важко поранений. Куля, випущена професійним найманцем вцілила воїну в щелепу, роздробивши її. З бойової позиції Віктор Сличко був терміново доставлений у госпіталь в Дніпропетровськ, де військові хірурги врятували йому життя.

Невдовзі про важке поранення бійця дізналися земляки, які відкрили рахунок для переказу коштів на його лікування. Переказували на рахунок у ПриватБанку, хто скільки міг. Шкода, що перша операція була невдалою, тому потрібна друга. Провести її взялися медики військового госпіталю для прикордонників у м. Києві. Але, як вони виявили після обслідування, поранення надзвичайно складне й реальну допомогу у лікуванні Віктора можуть надати лише за кордоном.

Після нетривалих перемовин, за цю складну операцію взялися хірурги однієї з клінік Англії. Перед виїздом на лікування за кордон Віктор навідав дітей, за якими дуже скучив, дружину Ганну, яка не відходила від чоловіка ні на хвилинку, коли він перебував у госпіталі в Дніпропетровську. Наш земляк мав також зустріч і з т. в. о. голови райдержадміністрації О. О. Ціником, який пообіцяв йому посильну допомогу, котра сьогодні пораненому потрібна як ніколи. А ми, в свою чергу, бажаємо В. І. Сличку якнайскорішого видужання. Підтримаймо земляка в нелегкий для нього час.

Чопські прикордонники повернулися, 128-ма також на відпочинку. Тепер закарпатці готуються зустрічати Мукачівську бойову комендатуру. Про це написала волонтер з Мукачева Наталія Зотова на сторінці у “Фейсбук”. За її словами, перші півсотні бійців прибувають 4 березня, приблизно з 17.00 до 19.00.Наступних півсотні – 5 березня, з 17.00 до 19.00. Решта їдуть колоною і про їхнє прибуття буде повідомлено згодом. Урочиста зустріч відбуватиметься на території Мукачівського прикодонного загону.

Сьогодні, 2 березня, у Мукачівському кафедральному соборі на честь Ікони Почаївської Божої Матері мукачівці прощалися з загиблим бійцем 128 ОГПБР, майором Олексієм Гуртовим.

Військовий із позивним “Вампір”, 1977 р.н., був командиром зенітно-ракетної батареї 128 бригади. Загинув у Логвиново, поблизу Дебальцевого.

Від 8-го лютого вважався зниклим безвісти. Віддати останню шану герою, окрім рідних та друзів загиблого, до храму прийшли військові, керівництво міста, а також сотні небайдужих мукачівців.

Полковник Сергій Шаптала, що вивів закарпатську бригаду з пекла Дебальцева, потрапив до шестірки людей, які змогли в лютому здивувати Україну і світ за версією всеукраїнського ділового журналу «Власть денег».

Вручаючи командиру 128-ої Мукачівської гірсько-піхотної бригади  звання «Герой України» Петро Порошенко сказав: «Сьогодні вами пишається не тільки Мукачево і Закарпаття, але й вся Україна».

«Ми готові і далі захищати українську землю на всі сто відсотків», – відповів Герой.

Бойові дії під Дебальцевим тривали близько півроку і саме там знаходилась увесь цей час закарпатська 128-ма бригада. Після наказу про вихід бійців з фактичного «котла», завдяки полковнику Шапталі звідти вдалось вивести 2475 наших бійців.

До слова, серед найвизначніших людей минулого місяця поряд із закарпатським Героєм відзначені колишній Президент Грузії Михайло Саакашвілі, економіст та фінансовий аналітик Гері Шилінг, що передбачив крах «Газпрому» та перша жінка, що очолила  компанію “великої четвірки” Кеті Енгельберт.

По вулиці Черняховського 16 військовослужбовцям гарнізону та членам їхніх родин сьогодні, 28 лютого, урочисто вручили ключі від нових помешкань.

Новоселами у 36 квартирній новобудові стали 17 учасників АТО, в тому числі двоє поранених, дві багатодітні сім’ї та три родини в яких виховуються діти-інваліди, повідомляє прес-служба Міноборони України.

Т.в.о. директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України Лариса Храмченко від імені Міністра оборони Степана Полторака подякувала воїнам-закарпатцям за героїзм, мужність, витримку та бойовий дух, що вони проявили під час виконання завдань у зоні антитерористичної операції.

В урочистому заході взяли участь особовий склад Виноградівського гарнізону, військовослужбовці 128 окремої гірсько-піхотної бригади, які днями повернулися із зони проведення антитерористичної операції.

Міністр оборони Степан Полторак повідомив, коли розпочнеться демобілізація.

Міністр оборони України повідомив, що в березні-квітні розпочнеться демобілізація

Про це Степан Полторак розповів сьогодні на брифінгу у Львові, передає Zik.

«Щоб замінити солдатів, які перебувають у зоні АТО, потрібно підготувати резерви», — сказав Полторак.

«У березні-квітні ми підготуємо нових мобілізованих. Залежно від рівня їх підготовки, буде проведена заміна тих, хто перебуває на передовій. Демобілізовані відправляться в резерв», — повідомив міністр.

 

Закарпатські волонтери шукають зниклого бійця АТО.За її інформацією, чоловік зник у Дебальцеві:

“Друзі, тут просять допомогти з пошуком. Допоможіть знайти! 128 бригада! Бондар Василь Васильович 1973 року народження. Останній зв’язок був близько 15:00 12.02.2015.Зник в Дебальцево.Дуже потрібна ваша допомога !!!!!!!! Якщо , маєте якусь інформацію дзвоніть тел.: 0636777628, 0634721938”.

Прощання з героєм. В міжгірському Негровці тисячі людей провели в останній путь свого односельця, 22-річного Василя Росоху, добровольця з батальйону “Свята Марія”. Хлопець загинув виконуючи бойове завдання на околицях Маріуполя.

Жителі гірського Негровця та сусідніх Колочави і Синевира в середу, 25 лютого, перебували в жалобі. Вони прощалися із юним патріотом, захисником південно-східних рубежів України від російсько-терористичних військ.

Василь Росоха з позивним “Тихий” ніс свою службу у складі добровольчого батальйону “Свята Марія”, куди записався добровольцем наприкінці минулого року. Пройшовши відбір та бойове злагодження, він з побратимами виконував завдання на околицях Маріуполя, де й загинув.

Щонайменше дві тисячі односельців кількакілометровою колоною провели Героя до церкви, де з ним прощалися рідні, близькі та  незнайомці, яких вразила смерть юнака.

Попрощатися з Василем Росохою прибули і його побратими з батальйону “Свята Марія”. Того дня, 22 лютого, виконуючи бойове завдання, транспорт з бійцями потрапив в ДТП. Авто перекинулось і злетіло з дороги. Двоє з трьох загинули. Принаймні така інформація найбільш поширена.

У зв’язку із загибеллю патріота на Міжгірщині оголосили дні жалоби.

Сьогодні, 25-го лютого, в Ужгороді на території військової частини на вулиці Другетів рідні, друзі та небайдужі містяни зустрічали військових доблесної 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади.

Спочатку 128-му бригаду врочисто стрічали в Мукачеві, а в той час в Ужгороді нетерпляче чекали на своїх хлопців. І близько 20-ї години з прапорами, жовто-синіми кульками та квітами ужгородці приймали рідних героїв. А далі під звуки оркестру − обійми, поцілунки, сльози, “слава Героям!” та спільне виконання гімну України.

Бійці 128-ої гірсько-піхотної бригади, яка в мирний час дислокується в Закарпатті, нарешті прибули до військової частини в закарпатському місті Мукачево.

Автобуси солдатами вирушили з Артемівська близько 17:00.

Загалом – близько 40 автобусів. Із закарпатцями – 14-15. Їх зустрічатимуть в Мукачеві вже завтра.

Нагадаємо, що колона з автобусів для бійців 128 бригади вирушила із Закарпаття в суботу, 21 лютого, доукомплектувавшись по дорозі. Ініціатива належить обласній владі та народному депутату Віктору Балозі. Колона вирушила, аби доставити бійців додому в рамках заслуженої та обіцяної ротації. З останньої до останнього тягнуло вище військове командування.

– See more at: http://karpatnews.in.ua/news/95547-do-uvahy-zakarpattsiv-u-yakykh-znykly-rodychi-v-zoni-ato.htm#sthash.3MGhpHhl.dpuf

Військовослужбовці потрапили у полон 18 лютого під час відходу з Дебальцевого

Відео

http://karpatnews.in.ua/news/95532-terorysty-pokazaly-chotyrokh-biitsiv-128-bryhady-shcho-perebuvaiut-u-poloni-video.htm

Василь Росоха був справжнім патріотом своєї країни. Не чекаючи повістки з військкомату, з власної ініціативи вирушив у зону АТО.

Більше двох місяців у складі добровольчого батальйону “Свята Марія” разом із своїми побратимами ніс службу на околицях Маріуполя, здійснюючи патрулювання на прилеглих до міста територіях та чергуючи на блокпостах.

Єдиний Центр висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого героя, який віддав своє життя за Україну.

Щиро поділяємо невимовний сум та біль втрати. Вічна та світла пам’ять герою.

Герої не вмирають!

Як повідомили волонтери із зони АТО, під час відходу українських військ з Дебальцева, загинув командир БМП Олександр Товт, мешканець міста Берегово.

Під час виведення військових із Дебальцеве.

17-18 лютого, під час виводу українських військ з Дебальцівського плацдарму загинув заступник начальника штабу механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади Денис Кисельов.

Завтра тіло загиблого привезуть додому, у Мукачево.

У понеділок об 11:00 розпочнеться церемонія прощання із загиблим закарпатським військовим Денисом Кисельовим. Поминальний захід відбудеться у Мукачівському кафедральному соборі на честь Ікони Божої Матері Почаївської.

Закарпаття втратило ще одного свого сина: у боях за Дебальцеве загинув мешканець Великоберезнянщини Чергова сумна звістка надійшла на Великоберезнянщину. У боях за Дебальцеве загинув мешканець селища Великий Березний, боєць 128-ї бригади Руслан Сабов, 1977 р.н. Відважний, мужній солдат, патріот своєї Батьківщини, повідомляє Великоберезнянська районна організація Єдиного Центру.

Як повідомляє «Карпатському об’єктиву» Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, за особисту мужність, героїзм та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Указом Президента України присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” командиру 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади, полковнику ШАПТАЛІ Сергію Олександровичу.

Бойовики в Дебальцеві в ці хвилини штурмують базовий табір сил АТО в Дебальцевому. Про це Закарпаття онлайн повідомив капелан о.Іван Ісаєвич, котрий щойно спілкувався з бійцями по телефону.

18 лютого Закарпаття прощатиметься з трьома молодими бійцями, які загинули під час АТО на сході України.

Тіла бійців доставлять завтра військовим літаком. Про це ІА ZIK повідомив активіст Віталій Грегор.

Капуш Олександр Васильович, 1991 р.н. та Палай Андрій Йосипович, 1985 р .н.– двоє закарпатців, які в складі 15-о батальйону 128-ї бригади героїчно загинули під Дебальцевим.

Тіло ужгородця Андрія Палая було ідентифіковано серед 31 загиблого бійця 128-ї гірсько-піхотної бригади, що їх вивезли з району проведення бойових дій активісти центру визволення полонених «Офіцерський корпус». А Олександр Капуш  загинув на позиції під Чорнухиним унаслідок потрапляння осколка від снаряда у скроню.

О 12:00 відбудеться урочисте прощання з героями у Закарпатському обласному музично-драматичному театрі.

Третього закарпатського героя завтра будуть проводжати в останню путь на Ужгородщині: о 12:30 в селі Нижнє Солотвино відбудеться прощання  з бійцем 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних сил України, що загинув ще 27 січня під Дебальцевим – Голиком Анатолієм Михайловичом, 1994 р. н.

На момент загибелі Анатолій завершив службу у Національній гвардії України та повинен був повертатись додому на Закарпаття. Однак, не склалося: ситуація на Сході затримала вояка у лавах армії. А 27 січня, коли Анатолій Голик разом із бойовими побратимами, переміщались у броньовику, в бойову машину влучив ворожий снаряд.

Страшна звістка прийшла вчора, 16 лютого, в Чоп із зони бойових дій на Сході нашої держави. В час, коли вступили в дію Мінські угоди і було оголошено про припинення вогню, під Дебальцевим, внаслідок підступного терористичного обстрілу “градами” та мінометами базового табору 128 гірсько-піхотної бригади, загинув мешканець нашого міста, колишній працівник Чопської міської ради, старший лейтенант Олег Коваль. Нещодавно йому виповнилося 43 роки…

Олег Коваль народився 30 січня 1972 року в смт. Лисянка Черкаської області. У 1990 році закінчив місцеву школу і поступив у Нижньогородське вище військово-будівельне училище. В серпні 1992 року був переведений у Сімферопольське вище військово-будівельне училище, яке закінчив у червні 1994 року і здобув спеціальність “інженер з будівництва і експлуатації будівель і споруд” та звання лейтенант. З липня 1994 по грудень 2002 року проходив військову службу у військовій частині А-0474 м. Чоп на посаді заступника командира роти з виховної роботи. З 2004 до 2010 року Олег Коваль працював начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, заступником головного архітектора Чопської міської ради. З 2010-го року працював начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородського району. У липні 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України і направлений в зону АТО.

Олег Миколайович був одружений. Мав двох дітей та двох онуків.

Громада міста, Працівники Чопської міської ради із глибоким сумом сприйняли звістку про смерть свого багаторічного товариша й колеги і висловлюють свої співчуття і глибокий жаль рідним та близьким. Усім серцем поділяємо вашу непоправну скорботу. Світла пам’ять про Олега назавжди залишиться в наших серцях.

Наразі офіційних документів про загибель Олега Коваля, ні в Чопську міську раду, ні у військовий комісаріат не поступало. За попередньою інформацією, похоронять офіцера на Батьківщині в смт. Лисянка Черкаської області. В день похорон в Чопі відбудеться панахида за загиблим героєм. Про час і місце проведення поминальних заходів буде повідомлено згодом.

 Знову сумна звістка сколихнула область. Вояки 128-ї гірсько-піхотної бригади загинули, захищаючи цілісність нашої держави. Після ідентифікації тіл з’ясувалося, що серед загиблих Андрій Палай, Олександр Капуш та екс-депутат Закарпатської обласної ради доброволець майор Віталій Постолакі.

У боротьбі проти проросійських сепаратистів та російських бойовиків за територіальну цілісність України знову загинули військові із Закарпаття. На знак пам’яті про загиблих ужгородців міська рада видала розпорядження про оголошення Днями жалоби  16 та 17 лютого. Сумні новини не залишили байдужими нікого, адже кожен розуміє: хлопці віддали  життя, щоб ми жили у мирі та спокої. У День жалоби зі Сходу привезли тіло одного із загиблих. Як каже пані Людмила, ним виявився 29 річний племінник її подруги, який уже повертався з виконаного завдання. В Ужгороді у Дні жалоби о 12 годині вшановують пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Сім’ям та близьким полеглих вояків найщиріші співчуття, адже Герої не вмирають!

Лейтенант 128-ї гірсько-піхотної бригади Василь Білак пропав 8-9 лютого під час бойових дій в районі Дебальцеве.

За повідомленням гуманітарної місії «Чорний Тюльпан», 8-9 лютого в районі Дебальцево під час бойових дій зник безвісті лейтенант 128 бригади Василь Білак. Рідні просять повідомити про його місце знаходження, так як зв’язку з ним до цього часу немає.

Василь Білак — житель села Дротинці Виноградівського району, інформують “Новини Закарпаття“.

Дебальцеве на Донеччині стало принциповою точкою для проросійських сепаратистів, бо це – ключовий транспортний вузол Донбасу.  Тому бойовики за будь-яку ціну хочуть захопити його.

Дебальцеве фактично стоїть на перехресті залізничного сполучення між Луганськом і Донецьком, а також російською територією – Ростовом-на-Дону. Міста, звідки від початку війни в Україну їде смертоносна військова техніка і російські солдати, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

Залізничне сполучення, якщо місто захоплять, можливе від російського кордону просто до самісінької лінії фронту і в тил бойовиків. А обсяги так званої “гуманітарної допомоги”, яку Росія зможе відправляти коліями, незрівнянно більші, ніж ті, що вона тепер засилає вантажівками. Один лише вантажний вагон може вмістити стільки ж, скільки три найбільші “КамАЗи”. Ті самі, нібито “гуманітарні”, що від серпня тероризують Україну.

Російське МНС відрапортувало: в Україну вже відправили понад 20 тисяч тонн вантажу. Це – більше тисячі “КамАЗів” за півроку. А залізницею – це тільки один, два, три потяги. За добу.

Просто вчора, 15 лютого, прибув 14-й “гумконвой”.

Отже, утримуючи Дебальцеве ціною власних життів, наші бійці захищають нас від удесятеро більшої війни.

І ситуацію в цій стратегічній точці рятували не тільки воїни в оперативному оточенні, а й бійці на інших ділянках лінії зіткнення. Можливо, вперше за війну весь фронт спрацював разом заради однієї стратегічної мети. Хоча для генералів це певною мірою стало несподіванкою.

Чоловік був мобілізований до складу 128 гірсько-піхотної бригади.

Як повідомляє “Закарпаття-онлайн” із посиланням на родичів загиблого та голову сільради, житель села Лавки Мукачівського району загинув 13 лютого у бою з ворогом.

Без батька лишилися 7-річний син та 14-річна донька..

Вічна Пам’ять Герою!

За інформацією ТСН 12 лютого 2015 року загинуло 13 бійців 128 бригади.

Вчора, 12 лютого, Іршавщина попрощався ще з одним Героєм, своїм земляком – добровольцем, водієм бензовозу у батальйоні «Айдар» Юрієм Королем, 1978 р.н., який загинув 5 вересня минулого року у боях за Щастя, на Луганщині.

Оскільки під час обстрілів вантажівку підірвали, особу вдалося ідентифікувати тільки зараз, за допомогою проведення експертизи ДНК. Страшна та жорстока війна забрала в трьох чарівних дівчат батька, в молодої жінки – чоловіка, в матері – сина. Він віддав своє життя за їх та наш спокій, за незалежність і свободу рідної країни.

Крім рідних і близьких, провести Героя в останню путь прийшли жителі з усіх куточків Іршавщини, в тому числі керівництво району, представники політичних партій, громадські активісти та побратими з батальйону «Айдар».

Керівники району зі смутком та болем висловили щирі співчуття родині загиблого, запевнивши, що вони не залишаться сам на сам зі своїм горем, адже наша спільна біда і наш обов’язок – підтримати родину в цю важку хвилину та допомагати, хто чим може.

Юні мешканці Заріччя створили «живий коридор», тримаючи в руках запалені свічки. Великий український стяг, жовто-сині знамена, сльози на очах дорослих та дітей, звуки симфонічного оркестру, залпи рушниць і навіть блакитне ясне небо та яскраве сонце – все це було востаннє для найкращого батька, люблячого чоловіка, дорогої дитини, гідного сина України, пам’ять про котрого завжди буде жити в наших серцях!..

Вічна пам’ять Герою України!

11 лютого 2015 року представники центру визволення полонених “Офіцерський корпус” вивезли тіла 31 військового з району проведення бойових дій. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив представник центру “Офіцерський корпус” Ігор Боринський, передає УНН. “Це список загиблих хлопців, яких вдалося вивезти за останній час підрозділу Алли Борисенко за участю за допомогою підрозділів ЗСУ та міссії „Чорний тюльпан“, доставити до Дніпропетровська. Більшість хлопців вже передані рідним і поховані з почестями. Вічна Слава і Вічна пам’ять загиблим воїнам”, — повідомив І.Боринський. Також повідомляється, що сьогодні представники центру з визволення полонених “Офіцерський корпус” спільно з ДСНС України повернули тіла загиблих родинам військових. “Повертати рідним загиблих страшно, складно і боляче, але хтось повинен це робити. Окрема подяка бійцям і командирам ДСНС України у м. Сєвєродонецьк Максиму та Віталію”, — повідомив І.Боринський. Додамо, що представники центру “Офіцерський корпус” оприлюднили перелік призвіщ військових, яких вдалось ідентифікувати. “

1 Свищ Сергій Сергійович — 54 розвід. бат.

2.Марченко Олександр Вікторович 30 бригада

3 Ніщик Руслан Петрович 30 бригада

4 Вербецькій Роман Васильович 30 бригада

5 Іткалюк Юрій 128 бригада

6 Гунько Юліан 93 бригада

7 Зеріна Евгеній 92 БТО

8 Денисів Ігор Іванович 128 бригада

9 Охмак Іван Миколайович 128 бригада

10 Денисюк Васілій Захарович 19.12.1982р. 17 бригада на ДНК

11 Ткачук Костянтин Вячеславович 17 бригада на ДНК

12 Осташевський Олексій Сергійович 17 бригада на ДНК

13 Стельмах

14 Непоп

15 Чумак Віталій Миколайович 128 бригада

16 Вергал Віталій Миколайович 128 бригада

17 Грицай А.В. 25 ОШБ Київська Русь

18 Слонскій Анатолій Володимирович 128 бригада

19 Орляк Олександр Володимирович 128 бригада

20 Микитюк Микола Петрович 30 бригада

21 Полупанов Володимир Іванович 128 бригада

22 Шимчук Петро Міхайлович

23 Підібраним Андрій Дміревіч

24 Олійник Олександр Іванолвіч

25 Мартиненко Олександр Євгенович 128 бригада

26 Рубцов Вадим Костянтинович 17 бригада

27 Палау Андрій Йосіповч 128 бригада

28 Клочан Олександр Вікторович

29 Кравченко Віталій Олегович 128 бригада

30 Кондратюк Олександр Іванович 90 БТО

31 Законів Василь Ігорович”.

Зранку 12 лютого надійшло повідомлення про те, що на Іршавщину доставлять тіло ще одного бійця, загиблого в зоні проведення антитерористичної операції.

Голосу Карпат із власних джерел стало відомо, що загиблий «кіборг» Юрій Король родом з с. Заріччя що на Іршавщині.

Захищати територіальну цілісність України він пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Загинув ще 5 вересня – автомобіль, водієм якого він був, підірвався під час обстрілу поблизу м. Щастя. Тіло бійця вдалось ідентифікувати тільки зараз.

Також відомо, що тіло героя додому доставлять сьогодні, 12 лютого. Цього ж дня, попередньо о 14:00 має відбутися і похорон загиблого учасника АТО.

 

У суботу, 7 лютого 2015 року, учасники громадського формування відправились в зону АТО, до нашої закарпатської 128 бригади.

Сегодня, 12 ноября, в городе Мукачево провели в последний путь военнослужащего Александра Бабича. Александру было 38 лет, у него осталась семья. Умер Саша 8 ноября, в военном госпитале, из – за полученных ранении в зоне АТО на Донбассе.

Народний депутат зверувся до міністра оборони з депутатським зверненням.

– Є така приказка: “Протягни йому палець – він руку відкусить”. Чому я її згадав? Бо вона найкраще підходить, щоб описати Міністерство оборони. Коли почалася війна, кожен, хто чим міг, допомагав армії. Всі розуміли, що країну треба підтримати, бо ворог біля воріт, відлік йде на години, і держава не встигне усе закупити, навіть, якщо на те будуть кошти. А зараз волонтерська допомога стала для чиновників Міноборони чимось таким, за що і “дякую” не скажуть. Більше того, вони напевно вважають, що бюджет уже не потрібен – на все люди скинуться, – зауважив Віктор Балога.

– От, наприклад, нещодавно на Закарпатті створили новий структурний підрозділ ЗСУ. Привезли людей у приміщення без котельні, без ліжок, без води, без каналізації, без кухні. Єдина відмінність від польових умов – наявність даху над головою, але і той протікає. Так особовий склад і тримають в умовах, схожих на колонію. Дисципліна і моральний стан військовослужбовців аналогічний умовам проживання. А Міністерство оборони ні кує, ні меле. В результаті, командир військової частини (через брак досвіду, чи не розуміючи, що це порушення Бюджетного кодексу) звертається до обласної ради, щоб їх забезпечили усім, починаючи від ліжок, закінчуючи зимовим одягом, мітлами і оргтехнікою, – навів приклад нардеп.

– Розумію все, і те, в яких важких умовах живуть військові. Але, треба вже кінець-кінцем і совість мати. Ну не може громада забезпечувати і тих, хто зараз на блок-постах захищає нашу державу, і тих, хто служить в тилу. Бо з такими темпами скоро будемо скидатися генералам на премії і ремонт кабінетів. Я не звинувачую командира частини, бо він у цій історії виходить крайнім. У мене питання: що відбувається з бюджетом Міноборони? На що йдуть ці кошти? Тому, звернувся до Міністра Полторака. Нехай нарешті не лише волонтери, а і його відомство займеться забезпеченням армії. Усьому є своя межа. І допомога громади – не виключення, – підкреслив Віктор Балога, додавши скан депутатського звернення до міністра.

Уродженець села Косівська Поляна Рахівського району Закарпатської області, Федір Липчак (позивний «Гуцул») був добровольцем батальйону “Айдар”. 28 жовтня, під час виїзду на бойове завдання, він розбився на автомобілі поблизу міста Щастя під Луганськом.

Поховали Федора Липчака у селі Гурівщина Київської області, де він проживав останнім часом.

У загиблого залишились дружина, донька та син.

Вчера вечером, 29 октября 2014 года, по сведениям интернет-изданий стало известно, что в военном Львовском госпитале умер боец украинской армии Руслан Лищук.

Известно, что он служил в 128-й горно-пехотной бригаде (Закарпатье).

Он получил тяжелые ранения во время войны на Донбассе.

Ему было всего лишь 36 лет.

Вечная память Герою Украины!

Закарпатські бійці в зоні АТО просять про допомогу Їм потрібні медикаменти та засоби зв’язку. Проводиться збір необхідних речей для військових 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які знаходяться в зоні АТО і потребують Вашої допомоги сьогодні.Звертаюся до всіх небайдужих громадян нашої держави та до представників інших країн, які бачать це звернення і мають змогу та бажання допомогти в забезпеченні наших Захисників потрібними медикаментами, а також засобами комунікації, захисту та енергозабезпечення. Кожна велика справа починається з маленьких вчинків та дій, котрі в змозі здійснити кожен з нас.

ГФ “Самооборона майдану”

26 жовтня 2014 року члени громадського формування допомагали міліції у нагляді за громадським порядком на дільницях по м. Мукачево та Мукачівському районі. На їх думку позачергові вибори народних депутатів України пройшли без порушень.

24 жовтня, о 14.00 на території військової частини А1778 (м.Ужгород, вул.Другетів, 91) відбудуться проводи солдатів і офіцерів 128 механізованої бригади в зону антитерористичної операції. Запрошуються представники засобів масової інформації, громадських організацій, волонтери, які допомагають армії, рідні і близькі військовослужбовців.

У суботу, 1 листопада в м. Виноградів на Площі Миру відбудеться «Вечір Пам’яті» за загиблими в 

зоні АТО, початок о 20:00 к/ч.

Рух підтримки Закарпатських військових – Виноградів, запрошує мешканців та гостей міста прийти 

та запалити свічку.

Помолімося разом за Героїв України.

СЛАВА ГЕРОЯМ!

Військовослужбовці Мукачівського прикордонного загону нарешті змогли обійняти своїх рідних, коханих та друзів.

Навіть у темряві рідні миттєво знаходять своїх, обіймають, цілують та плачуть. П’ятеро військових повернулось на Закарпаття тиждень тому, цього ж разу на рідну землю ступили 56 учасників АТО.
Тривалий час ці сміливі та мужні солдати захищали свою батьківщину. Молились за їх здоров’я чимало закарпатців. Привітати з поверненням солдатів на рідну землю прийшла громада Мукачева та не байдужі краяни. Окрім цих воїнів, додому ще мають повернутись 170 чоловік. Тих хто повернувся додому нагородили грамотами за мужність і відвагу.

У Мукачеві прощались із героєм-прикордонником Робертом Кісом, який загинув на Сході.

Траурна церемонія відбулася на подвір’ї Успенського кафедрального собору.

Сотні мукачівців прийшли провести в останню дорогу Роберта Кіса, який віддав своє життя за Батьківщину.

Як відомо, 11 жовтня бійці Чопської бойової прикордонної комендатури потрапили у засідку. Один прикордонник загинув одразу, а мукачівець Роберт Кіс помер від отриманих травм на лікарняному ліжку.

Їм потрібні медикаменти та засоби зв’язку

Проводиться збір необхідних речей для військових 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які знаходяться в зоні АТО і потребують Вашої допомоги сьогодні.

Звертаюся до всіх небайдужих громадян нашої держави та до представників інших країн, які бачать це звернення і мають змогу та бажання допомогти в забезпеченні наших Захисників потрібними медикаментами, а також засобами комунікації, захисту та енергозабезпечення. Кожна велика справа починається з маленьких вчинків та дій, котрі в змозі здійснити кожен з нас.

Завтра, 16 жовтня, відбудеться прощальна панахида та поховання  вбитого терористами на Сході України мукачівця Роберта Кіса.

Прощальна церемонія відбудеться в Соборі Успіння Пресвятої Богородиці в місті Мукачеві.

Нагадаємо, прикордонник 1990 року народження був важко поранений у живіт, помер у реанімації у Волновасі.

ГФ «Самооборона  майдану»  замовила одяг у швейному ПТП «Копанські джерела».

Ватні штани 150 грн.

Бушлати 450 грн.

Берци 500 грн.

Із вдячністю та повагою громадське формування «Самооборона майдану».

За додатковою інформацією звертайтесь за телефоном 0956800380

Прийміть найщирішу вдячність за фінансову допомогу, яку Ви надали нашим військовим. Ваша підтримка цієї доброчинності свідчить про те, що Ви чудово розумієте сучасну ситуацію в нашій країні і не хочете залишитися осторонь проблем своїх співвітчизників. Завдяки таким чуйним людям, як Ви, ми зможемо закупити необхідні речі нашим військовим.

Високо цінуємо Ваш внесок – він може реально і суттєво підтримати багатьох військових.

Із вдячністю та повагою громадське формування «Самооборона майдану».

Голова формування                                                  Фенчак О.І.

128 гірничо-піхотна бригада, яка дислокується у м. Мукачево, втратила там двох своїх бійців.

Як уже повідомлялось, 6 жовтня близько 12-ї години у Перевальському районі Луганської області російські збройні формування здійснили мінометний обстріл гірничо-піхотної бригади. Внаслідок обстрілу загинуло двоє військових.

Наразі стали відомими їхні імена.

Бойко Віктор Михайлович, 1970 року народження. Проживав у с. Барахти Васильківського району, Київської області. Старшина, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією. Раніше служив у морській піхоті. Снаряд з РСЗВ «Град» потрапив у бліндаж.

Пунда Віктор Васильович, 1965 року народження. Проживав у Підволочиському районі, Тернопільської області. Солдат, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією Підволочиським РВК, Тернопільської області.

Також повідомляємо, що у зоні АТО пропав закарпатець з позивним “Король”. Востаннє рідні з ним спілкувались більше місяця тому.

У період з 4 по 7 жовтня 2014 року отримали поранення різного ступеня важкості 7 військовослужбовців 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Туркестансько-Закарпатська двічі Червонопрапорної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Сьогодні у зоні АТО загинули двоє бійців 128-ї гірсько-піхотної бригади.

Стало відомо, що вони були призвані за мобілізацією Васильківським РВК, Київської області та Підволочиським РВК, Тернопільської області.

В період з 4 по 7 жовтня 2014 року отримали поранення різного ступеня важкості 7 військовослужбовців 128 ОГПБр.

Один з поранених був призваний Рівненським РВК, Рівненської області родом з Мукачівського району, Закарпатської області.

Довідка: 128-а окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська двічі Червонопрапорна бригада Сухопутних військ Збройних Сил України – з’єднання механізованих військ України, що організаційно підпорядковане 13-му армійському корпусу; штаб бригади знаходиться в місті Мукачево, підрозділи дислокуються на території Закарпатської області України.

36-річний іршавчанин Юрій Король воював у батальйоні “Айдар” і загинув 5 вересня між селами Металіст та Щастя.

– Удалось установить 10 имен бойцов батальона “Айдар”, которые погибли 5 сентября на Луганщине между поселком Металлист и городом Счастье. Этих военных похоронили в Старобельске на местном кладбище. Под табличкой “тут покоится временно неизвестный герой Украины”. Вот имена этих парней:
1. Андрей Богуш, 1977 г.р. Черниговская область, с. Рябцы
2. Иван Исык, 20.01.84 г.р. Львовская область, г. Дрогобыч
3. Юрий Кондратюк 18.02. 84 Житомирская область, Радомишльский район, с. Борщив
4. Юрий Король 21.12.78 г.р. Закарпатская область, Иршавский район, с. Зариччя
5. Олег Пархоменко, 12.01.73 г.р. Днепропетровская (Запорожская?) область, г. Василивка
6. Александр Скиба, 5.01.74, Винницкая область, г. Тиврив
7. Александр Сторожук, 27.02.73, Херсонская область, Скадовский раойн, с. Новомиколаивка
8. Алексей Стулов, 1.01.91 Днепропетровская область, Жовтневый район
9. Владимир Якимчук, 22.04. 96 Житомирская область, г. Бердичев
10. Назар, 17 лет, Хмельницкая область (проходит как незарегистрированный).

Юрій Соколачко з Іршавського району загинув у зоні бойових дій на Сході України. Про це повідомили сьогодні на зустрічі з учасниками АТО та їхніми рідними, яка зараз проходить в обласній адміністрації Закарпаття. Це вже 24-ий воїн, якого втратив на війні наш край.

2 жовтня (четвер) о 14.00 у малому залі облпрофради

(ІІ-й поверх, пл.Народна,5 ) відбудеться

ЗУСТРІЧ ГРОМАДСЬКОСТІ І УЖГОРОДЦІВ

З КОМАНДИРОМ БАТАЛЬЙОНУ ДОНБАС

СЕМЕНОМ СЕМЕНЧЕНКО.

Закарпатський підприємць, Петрище Володимир Васильович, власник готелю “Горянин”, прийме військових, які потребують реабілітацію.

За додатковою інформацією можна звернутись за тел. 0667966007 Володимир Васильович

В воскресенье, Береговский район и вся Закарпатская область оплакивала Героя АТО Сергея Кузьменко. Сережу похоронили в родном Батево, а погиб он от рук путинских варваров пол Луганском.

Слава Герою Украины!

Вони отримають свої відзнаки вже за кілька днів.

У четвер, 2 жовтня, в обласному державному українському музично-драматичному театрі (м.Ужгород, вул. Л.Толстого,2) відбудеться урочисте відзначення військовослужбовців 128-ї окремої механізованої бригади, які повернулися із зони АТО.
Початок заходу о 16.00
Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

Отримувач:                                   Громадське формування з охорони громадського порядку в Закарпатській області «Самооборона Майдану»

Рахунок:                            26004010022197

Банк:                                  ПАТ А-Банку

МФО банку:                       307770

ЄДРПОУ:                            14360080

Призначення платежу:       «добровільне пожертвування»

Будемо раді надати додаткову інформації та відповісти на запитання.

24 вересня 2014 року відбулася зустріч новопризначеного очільника Закарпатської ОДА Василя Губаля з громадськістю краю. Провели її в малому залі облдержадміністрації, який був заповнений вщент громадькими активістами. ГФ “Самооборона майдану” була присутня на цій зустрічі, де було обговорено багато питань про військивих, які в гарячих точках, які в лікарнях, яких вже не має серед нас. Губернатор пообіцяв створення комітету, до якого увійдуть матері, жінки військовослужбовці, які нині воюють, або героїчно загинули в АТО.

1 жовтня 2014 року у Василя Губаля буде зустріч із матерями, рідними та закарпатськими військовослужбовцями. На ній буде розглянуто проблеми, які наразі хвилюють родини бійців.

Полонених воїнів зі Срібної Землі бойовики тримали у гаражі

Це — Микола Марчишак, Анатолій Райхель, Віталій Фурдела та Микола Деяк – вояки 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади, що дислокується у Волинській області.

Ще три дні тому вони були полоненими, яких утримували російські військовослужбовці на території українського Донбасу. Сьогодні, 17 вересня, вони повернулися з полону додому на Закарпаття.

В Ужгороді на площі перед обласним драмтеатром урочисто зустріли чотирьох наших хлопців: Микола Марчишак, Анатолій Райхель, Віталій Фурдела та Микола Деяк – вояки 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади, що дислокується у Волинській області.

Закарпатців випустили з полону за обміном полоненими між українськими військовослужбовцями та ополченцями в кількості 73 на 73. Це відбулося 14 вересня за 60 кілометрів від Донецька. Одразу після полону воякам надали медичну допомогу, нагодували та одягли.

Чоловіки втомлені та виснажені психологічно, хоча радісних емоцій від повернення не приховують. Про полон, як і кожен військовий, розповідають мало та неохоче.

У полон хлопці потрапили 24 серпня, коли в результаті боїв залишилися без зброї, а підкріплення так і не дочекалися. Хлопців узяли в полон росіяни, перевезли в Ростовську область, а тоді передали ДНРівцям в Україну, повідомляють 7dniv.

Тримали наших у гаражі, кажуть хлопці. Їсти давали, як і помитися, але тиснули психологічно, ображали, декого відправляли на примусові роботи. Ніяких викупів та інших умов задля повернення не висували – тільки обмін.

За словами переговірників, у полоні на Донбасі перебувають ще двоє закарпатців.

Освобожденных из плена закарпатцев сегодня будут встречать в Ужгороде

Как ранее сообщалось, четырех закарпатских военнослужащих, считавшихся пропавшими без вести в зоне АТО, найдено и троих было отправлено в Днепропетровск.

В понедельник народный депутат Украины Валерий Пацкан сообщил на своей страничке в facebook, что ребята – в Харькове и отправляются на место дислокации воинской части.

“Друзья, сегодня, 17 сентября, ориентировочно в 18.00, встречаем наших героев, которых освободили из плена. Возле драмтеатра. Давайте придем, поддержим пацанов и родственников”.

«…Ти, головне, повертайся додому,
Врешті знімай запилюжені берці
І вчися наново жити потому
З перепрошитою вірою в серці.

Ти, головне, повертайся, здолавши
Чистого зла непрожований стогін,
І відпускай цю ненависть назавше
Посеред мирної тиші густої…»

В п’ятницю в Мукачеві відбулася зустріч військових з своїми рідними.

О шостій годині вечора автобус з нашими військивими прибув в район Росвигова. Батьки, дружини, діти, близькі та ГФ “Самооборона майдану” зустрічали своїх Героїв з квітами, повітряними кульками, плакатами та гарячими обіймами.

Нажаль, місцева влада (військовий комісар, голова міської влади, голова районної ради…) не була зацікавлена приїздом НАШИХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ГЕРОЇВ, які захищали нас, нашу Батьківщину.

ГЕРОЯМ СЛАВА!

Всі фото можна подивитися в розділі фотогалерея.

http://samooboronazakarpattya.blog.net.ua/fotohalereya/

Молюся за тебе, моя Україно,

 За кожного батька, за кожного сина,

За кожную матір, за кожну дитину,

я Бога прошу – збережи Україну!

Страшною порою не дай їм загинуть!

Хай наші молитви до Бога полинуть!

Нехай він злобу у серцях наших спинить!

Молюсь, щоб людина почула людину,

Щоб син пожалів батька іншого сина,

Щоб мирною знову стала країна –

Я Бога прошу – збережи Україну!

25 серпня у бою за Іловайськ (Донецька область) загинув військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), рахів’янин Михайло Марфич.

Як інформує видання “Ужгород.ін“, 3-й батальйон їх бригади опинився в оточенні біля населених пунктів Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» 25-26 серпня загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади.

Повідомлення про це з’явилось на спеціальній сторінці Вікіпедії “Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)”, його неофіційно підтверджують у місцевому військовому комісаріаті. Наразі район не отримав документального підтвердження загибелі військовослужбовця, проте відомо, що його вже транспортують до Рахова.

Ще 29 серпня боєць значився у списках розшукуваних волонтерами військових. У Facebook громадська діячка Наталія Соколова опублікувала списки бійців 51-ої бригади, які можуть бути пораненими і знаходитися в лікарнях, а також полонених, – пише видання Новини Рахова.

Це вже третя втрата для Рахівщини за час військових дій на сході України. Так 4 липня в результаті ракетно-артилерійського обстрілу одного з блок-постів в зоні проведення АТО загинув військовослужбовець за контрактом Олексій Калинюк, родом з міста Рахів, який проходив службу у в/ч А 1778 в м. Ужгород. 14 серпня вночі в боях під Луганськом загинув солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) Василь Мартинюк.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

У ці дні у сусіді Закарпаття скасовано проведення будь-яких розважальних заходів.

Сусідній з Ужгородом (через Карпати) Івано-Франківськ оголосив триденну жалобу за загиблими у зоні АТО військовими. Про це повідомила прес-служба Івано-Франківської міської ради.

“Івано-Франківська міська рада і виконавчий комітет звертається до керівників установ і організацій різних форм власності із проханням скасувати проведення розважальних заходів на період з 4 до 7 вересня у зв’язку з трагічними подіями на території України та загибеллю в зоні АТО трьох бійців батальйону «Івано-Франківськ»”, – йдеться в повідомленні.

Жертву АТО з закарпатськими коренями похоронили на Івано-Франківщині

Сьогодні в Мукачеві буде вогонь заради миру

5 вересня стартує тур від Театру вогню та світла Dragonfly з вогняним шоу по Закарпатській області з метою збору коштів для підтримки закарпатських військових, які перебувають у зоні АТО.
За словами організаторів глядачам буде представлена вогняна шоу-програма з феєричним піротехнічним завершенням. Час виступу планується після 21 години, щоб на вулиці трохи стемніло.
Дати:
5 вересня – Чоп, Мукачево
12 вересня – Берегово, Виноградово
19 вересня – Іршава, Хуст
21 вересня – Ужгород
26 вересня – Тячів

Восени в Україні з’явиться сайт, присвячений полеглим героям АТО. Сайт матиме назву “Небесна гвардія” і на ньому буде зібрано інформацію про всіх загиблих бійців, які брали участь у антитерористичній операції на сході України, пише Українська правда.

Окрім своєрідної “книги пам’яті”, тобто інформації про кожного загиблого, за допомогою сайту можна буде фінансово допомогти родині чи написати листа родичам загиблого героя.

Організатори також просять родичів, знайомих, побратимів та сусідів загиблих надсилати інформацію (фото, відео, контакти рідних) на спеціальний мейл – info@ngua.org.

На іншому сайті, присвяченому загиблим героям memorybook.org.ua є дані про 650 (до 15 серпня 2014 р.) з понад 850 прізвищ загиблих. Станом на 15 серпня там міститься інформація і про 12 загиблих Закарпатців.

За даними цього сайту, найбільші втрати станом на 15 серпня має Дніпропетровська область.

На сьогодні опрацьовано лише 650 (до 15 серпня 2014 р.) з понад 850 прізвищ загиблих.Адміністратори порталу просять долучатися до збору інформації про загиблих. Якщо можете чимось допомогти – переходьте за лінком.

Натомість СБУ відмовила журналістам у наданні списків загиблих військових під час антитерористичної операції на сході України. Про це написала журналіст Анастасія Береза на своїй сторінці у Facebook.

У відповіді на інформаційний запит журналістів, СБУ зауважила, що “інформація щодо кількості загиблих на даний час уточнюється та буде оприлюднена після закінчення АТО”.

Дані потрібні були саме для створення сайту “Небесна гвардія”. Так що волонтерам, очевидно, доведеться й надалі самотужки збирати інформацію про загиблих.

Станом на 22 серпня серед закарпатців уже 23 жертви…
Інформацію про них зібрав портал Голос Карпат. Це такі герої, як:

Сергій Середа, Виноградівщина
Роланд Попович, Берегово
Сергій Мартин, Ужгород
Михайло Куля, Перечинщина
Василь Наливайко, Великоберезнянщина
Віталій Бєліков, Херсон — Львів — Закарпаття
Руслан Рущак, Міжгірщина
Олексій Калинюк, Рахів
Вільгельм Штольцель, Мукачево
Юрій Білобров, Київщина — Ужгород
Володимир Чорноус, Вінничина — Ужгород
Дмитро Георгієв, Миколаїв — Ужгород
Василь Балог, Ужгород
Володимир Корнєв, Чернівці — Ужгород
Станіслав Кіш, Виноградівщина
Реготун Олег
Коренівський Сергій
Михайло Тимощук, Берегово
Гафіч Володимир
Василь Мартинюк, Рахів
Олег Тюріков, Берегово
Альберт Падюков, Мукачівщина
Віталій Гопонько, Мукачівщина

Герої не вмирають!
Вічна пам’ять.

Шановні громадяни міста! Просимо підтримати наших військових в східному регіоні. Терміново потрібна їжа та предмети першої необхідності: консерви, паштети, каші, цукор, макарони, крупи, печиво, чай, кава, згущене молоко, цигарки, зубні щітки, зубні пасти, бритви, мило, термо білизна.

Наша адреса: Мукачево, Достоєвського, 15/3

Дякуємо за підтримку наших військових.

«Самооборона Майдану. Закарпаття» створено з метою сприяння правоохоронним органам, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень, кримінальних проступків і злочинів, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.