Новини

Україну в АТО захищають і роми Закарпаття

Україну в АТО захищають і роми Закарпаття

Сучасні трагічні події на Сході України нікого не залишають байдужими.

Мова йде не лише про конфлікт на Донбасі. Наразі ставиться питання про цілісність нашої Батьківщини, про існування на карті Європи держави Україна.

Нас весь час цікавило питання: чи є серед бійців Збройних сил України роми із Закарпаття? Знайшовши відповідь на це питання, можна відповісти і на наступне – чи служили роми за часів незалежності в українському війську? Адже весь час серед недоброзичливців побутувала думка, що роми не беруть участі у соціальному житті країни, взагалі не виконують військову повинність.

Днями нам по «ромській пошті» передзвонили родичі Івана Кірвей з Ужгорода, який в час зимової мобілізації 2015 року, як колишній військовослужбовець, призваний на військову службу до лав Збройних сил України. Ми зв’язались з Іваном по телефону, аби все прояснити як кажуть «від перших вуст».

Ми з’ясували, що Кірвей Іван Людвигович, 1973 року народження, дійсно був призваний 11 лютого цього року до лав українських збройних сил. Зараз Іван знаходиться на військовому учбовому полігоні міста Рівне, де проходить бойову перепідготовку. На початку березня його військовий підрозділ буде переведений у зону АТО.

Свого часу, а саме з 1991 по 1993 роки Іван служив рядовим у військах ПВО поблизу міста Дунаєвці, Хмельницької області, тому і військова справа йому добре відома.

Іван батько дев’ятнадцятирічної красуні – доньки Зіти, яка зараз здобуває середню спеціальну освіту в училищі міста Ужгород. Ми всі бажаємо тобі, Іване, з честю служити у війську і живим повернутися додому!

Буштинський депутат-доброволець творить шедеври живопису у зоні АТО

Депутата Буштинської селищної ради Петра Ількова знають у рідному селищі як талановитого художника.
У серпні минулого року він добровольцем пішов до армії. На перших порах служив у Грушеві, на прикордонній заставі. Як справжній майстер пензлю, одразу почав наводити красу у казармі. Так, у кімнаті, де жили мобілізовані з Чернігова, художник зобразив на стіні краєвид їх рідного міста, щоби хлопцям  було легше вдалині від дому.
Ось уже упродовж кількох місяців Петро Ільков захищає кордони України в зоні АТО. Але й там знаходить час на створення чудових картин на стінах.
Буштинці пишаються талановитим і мужнім односельцем і допомагають йому зі спорядженням.

З бюджету Закарпаття на АТО виділено понад 17 мільйонів

За час проведення антитерористичної операції з обласного бюджету було виділено понад 17 млн. гривень на підтримку воїнів та їх родин.

Так, 6 млн. 385 тис. виділено членам сімей загиблих, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту, які розпочалися в Україні з 21 листопада 2013 року, а також учасникам антитерористичної операції, пораненим, травмованим сім’ям загиблих мешканців Закарпатської області – учасників антитерористичної операції. На забезпечення транспортування, харчування та розміщення в санаторіях, готелях та інших закладах області сімей військовослужбовців та осіб, які прибули в область з Автономної Республіки Крим, м. Севастополя і регіонів України, де проводиться антитерористична операція область виділила 1,8 млн. гривень. 3,5 млн. матеріальної допомоги отримали закарпатській військовослужбовці.

5,5 мільйона отримав батальйон територіальної оборони та закарпатські військові на закупівлю засобів індивідуального захисту (бронижелетів, касок).

В Чопе встречали ГЕРОЕВ

Поздняя ночь, начало 13 февраля, 3:24. На перроне Чопского вокзала – людно: родные, друзья, сослуживцы и неравнодушные земляки готовы встречать Героев дома!

Пограничники отдельной боевой комендатуры «Чоп», которые более шести месяцев выполняли боевые задачи в Донецкой области, приехали в пограничный городок поездом “Львов-Солотвино”.

Вчера, 12 февраля, наших “зеленых беретов” (более 100 человек) с почестями встретили во Львове, куда они прибыли поездом из Бердянска, а дальше – курс домой. По дороге часть бойцов вышли в Великом Березном, Перечине, Ужгороде…  Однако, эта встреча на Чопском вокзале в холодных сумерках февральского утра была очень теплой и домашней…

Под мелодию государственного гимна Украины ребята ступили на родную землю, где их с нетерпением встречали родственники, друзья, коллеги и горожане. И позднее (или раннее) время – 3:21 – этому не помеха. В общем домой этой ночью вернулись 102 военнослужащих.

– Во время пребывания на боевых позициях на Восточных рубежах, о плохом не думаешь, а концентрируешься на том, что дома у тебя – мир, семья… и за них надо стоять, выполнять свой долг – защищать родину от нашествия врага“, – отметил один из бойцов.

С колонной военной техники остальной персонал (около 50 бойцов) в Чопе будут  встречать в понедельник, 16 февраля. А уже на следующий день, 17 февраля, в местном Доме культуры состоятся торжества по чествованию наших военных.

Атмосфера ночной встречи “зеленых беретов” – в фотографиях.

Слава Украине! Слава Героям!

На Закарпатті тимчасово розміщено 262 кримчан та 3100 переселенців із зони проведення АТО

Про таке інформують в УДСНС у Закарпатській області

news28100

Як ідеться в повідомленні, станом на 22 годину 11 лютого на території Закарпатської області тимчасово розміщено 3362 громадян України.

З них 262 – з анексованого Криму, а 3100 – прибули з району проведення антитерористичної операції.

З числа переселенців 1437 – дієздатні особи, 928 – діти та 997 – інваліди і люди похилого віку.

Бійці 128-ої бригади спіймали сепаратиста-навідника

Про це повідомили Мукачево.Net самі ж бійці, які досі впевнено тримають позиції під Дебальцевим.
Бійці 128 ої бригади спіймали сепаратиста навідника

У понеділок, 10 листопада прес-служба СБУ поширила повідомлення, що за вихідні їхня контррозвідка затримала десять прихильників самопроголошеної “Донецької народної республіки”: 5 з них брали участь у незаконних збройних формуваннях, інші 5 – працювали навідниками.

Так, ось одного з навідників затримала на СБУ, а розвідники 128-ї бригади, які потім передали сепаратиста СБУ. У нього виявили 2 паспорти – громадянина України і Росії, а також посвідчення козачого війська, якісь козачі нагороди, підзорну трубу, бінокль, мобілки з картками різних операторів, карти з позначеними квадратами і їжі на тиждень.

– Сидів на горищі покинутого будинку, навіть сусіди не бачили його. Коли хлопці приїхали під те село, по ним відразу відкрили прицільний мінометний вогонь, тож вони відразу відчули, що попали в потрібне місце – навідник десь поруч. Але нашим повезло, не було навіть поранень. Осколки лише одяг посекли і в броніках застряли.

Закарпатські міліціонери повернулись додому (ФОТО)

foto

У такі довгоочікувані обійми рідних та близьких

Півсотні закарпатських міліціонерів повернулися в понеділок, 10 листопада, з Донбасу. Чоловіки несли службу на блокпостах біля донецького міста Артемівськ.

Біля центральної площі обласного управління МВС в Ужгороді ввечері міліціонерів зустрічали колеги, рідні та друзі.

Подяки, грамоти, оплески та емоції рідних – так зустрічали тих, хто допомагав забезпечувати порядок на Донбасі більше місяця.

Усі повернулися живими й здоровими.

До речі, на Донбасі й досі залишаються закарпатські правоохоронці, зокрема ДАІвці та працівники управління МВС у Закарпатській області.

2(52) 3(54) 4(52) 5(54) 6(43) 7(42)

Бійці «Карпатської Січі» вступили у бій із сепаратистами в Пісках

У ніч із 7-го на 8-ме листопада 2014 року бійці окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ» взяли участь у бою із сепаратистами в Пісках.

Після розбиття українськими військами мінометних та кулеметних позицій сепаратистів біля Пісків, день 7-го листопада видався досить спокійним та тихим – обстрілів зі сторони ворога майже не було. Але вночі сепаратисти активізувалися і невеликими групами намагалися проникнути на територію, контрольовану українськими військовими. Як стверджують бійці «Карпатської Січі», ворог наблизився до наших позицій на 400 метрів.

«Тієї ночі я разом із побратимом стояв на посту. У тепловізори ми помітили, що до наших позицій наближалося декілька осіб зі сторони сепаратистського блок-посту. Сепаратисти наблизились досить близько (десь на 400 метрів), тож ми відкрили вогонь із кулеметів та з підствольних гранатометів. У відповідь сепаратисти по нас теж відкрили вогонь», – розповів свободівець, командир окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ» Олег Куцин.

В результаті бою ворог, зазнавши втрат, відступив. Втрат з боку українського війська немає.

DSC_0006-1024x768 DSCN8084-1024x768 DSCN8093-1024x768 DSCN8106-1024x768

1 батальон ДУК разыскивает военных специалистов

В связи с расширением 1 батальона ДУК и формирование новых механизированных, минометных и артиллерийских подразделений объявляется набор добровольцев таким специальностям:

– Командиры, механики водители БРДМ;

– Командир, механик – водитель, наводчик-оператор БМП;

– Командир, механик-водитель, наводчик БТР;

– Командир, механик-водитель, наводчик танка;

– Командир, наводчик минометного расчета;

У Мукачівському військовому шпиталі пролікували трьохсот учасників АТО

У військовому шпиталі – закладі при Міністерстві оборони, що в Мукачеві – з початку бойових дій на території України надали медичну допомогу 299 учасникам АТО. Більшість із них – закарпатці, але тут допомагають і пораненим з інших регіонів України. Зараз стаціонарне лікування у шпиталі проходять 66 учасників АТО.

В яких умовах їх лікують, чи належно забезпечений шпиталь і який настрій у бійців – аби дізнатися це, у середу, 5 листопада, заклад відвідав голова Закарпатської ОДА Василь Губаль. Його супроводжували голова обласної ради Василь Чубірко, представники Закарпатського військового комісаріату та керівництва закарпатських військових частин.Спілкуючись із пораненими, керівник краю запитував, чи влаштовують бійців умови в шпиталі, й що турбує. Першим поспілкувався із Тарасом, хлопцем із Львівщини, який отримав поранення на Луганщині, під селом Весела Гора. Зараз боєць лікує ногу і водночас намагається тримати себе в формі – займається з гантелями. І Тарас, й інші поранені запевнили, що умови у шпиталі добрі. Василь Губаль повідомив бійцям: учасники АТО після лікування можуть пройти реабілітацію у санаторіях області. Оздоровлення буде безкоштовним і сімейним, обласна влада внесла зміни у програму «Турбота», аби забезпечити учасникам АТО належне їм по праву. Також керівник області запевнив, що тримає на контролі питання виділення землі учасникам АТО. Дещо складніше із покращенням житлових умов – наразі Закарпаття не отримує від держави цільові кошти для цих потреб, але область і далі звертається до Києва та вишукуватиме власні ресурси. Василь Губаль іще раз подякував бійцям за їх подвиг і наголосив: завжди чекає звернень з приводу будь-яких проблем, які турбують учасників АТО і їх рідних.
Голова облдержадміністрації оглянув приміщення шпиталю – палати, що, до слова, рясно прикрашені патріотичними малюнками, і санвузли, які, варто зазначити, значно покращили вигляд за останні тижні завдяки волонтерам.

Закарпатські добровольці воюють на самій межі з терористами – в селі Піски

 5 листопада бійці окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ” повернулися із передової до свого місця дислокації. 4 листопада під час мінометного обстрілу було поранено одного із бійців добровольчої чоти та пошкоджено два транспортні засоби.

Бійці окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ” вже не перший місяць знаходяться в зоні АТО. До складу чоти входять патріоти-добровольці, які залишили свої буденні справи, турботи, родини та вирушили на схід, аби звільнити Україну від окупанта. Спочатку активісти займалися волонтерською роботою – привозили продукти харчування та необхідні речі бійцям добровольчих батальйонів, військовим бригадам, які охороняли блок-пости та населені пункти від нападів терористичних банд-формувань та російських найманців. Нині ж бійці “Карпатської Січі” знаходяться на передовій – в Пісках.

В населеному пункті Піски проходить лінія фронту, яка відділяє територію ДНР від території, контрольовану українськими військами. Піски – це останній рубіж на шляху до донецького аеропорту, адже за декілька кілометрів вже розташовані сепаратистські блок-пости. Стрілянина в Пісках майже не припиняється. Щодня і щоночі добровольці знаходяться під мінометними обстрілам, також працюють ворожі снайпери. Окрім військових частин, які забезпечують передову технікою, там постійно воюють бійці полку “Дніпро”, батальйону ОУН, “Правого сектора”, а тепер і бійці окремої чоти “Карпатська Січ”.

“Вчора в Пісках, під час одного із мінометних обстрілів, наш боєць отримав тяжке поранення в плече. Під обстрілами ми евакуювали його із поля бою. Наразі він знаходиться під наглядом лікарів. Ми вже не вперше виїжджаємо на передову, аби допомогти нашим побратимам із інших добровольчих батальйонів та армії у боротьбі із московським окупантом. Так, війна зараз не така, як ми собі могли уявляти. Зараз обидві сторони працюють із крупнокаліберної зброї та артилерії. Але якщо на передовій не буде людей, якщо ми залишимо свої позиції, то зовсім скоро лінія фронту посунеться в бік Харківської області і сепаратисти знову займуть уже звільнені населені пункти та території”, – зазначив командир окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ” Олег Куцин.

Закарпатські міліціонери знову їдуть в АТО

Закарпатські міліціонери знову їдуть в АТО

Завтра о 8 годині ранку від УМВС відбудеться відправлення на ротацію в зону АТО зведеного загону міліції Закарпаття.

Запрошуємо взяти участь представникам ЗМІ.

Про це повідомив речник головного міліціонера Закарпаття Олег Подебрій.

Звинувачені у дезертирстві бійці АТО “втекли” на Закарпаття

foto

Їх та інших зниклих солдат можуть звинуватити у несанкціонованому ввезенні зброї або інших порушеннях.

На Закарпатті знаходяться більше 100 військових батальйону «Прикарпаття». Тут вони готуються до завершення своєї служби. Досі немає інформації, де знаходяться понад 40 військових батальйону. Про це розповів голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук, – передає Укрінформ.

«Більше 100 військових батальйону «Прикарпаття» знаходяться у Закарпатті, де готуються до завершення своєї служби. Досі немає інформації, де знаходяться понад 40 військових батальйону. Ситуація складна. Людина, яка присягнула служити в армії, не ходить на роботу. Їм необхідно обов’язково з’явитись за місцем розташування частини в Рівному або на Закарпатті», – зазначив Олег Гончарук.

Він переконаний, що до всіх, хто «через психологічний стан або інші причини не прибули в розташування частини, не будуть застосовані репресивні заходи». У військовій прокуратурі запевнили, що стаття про дезертирство стосовно цих людей не розглядається.

За словами Олега Гончарука, зниклих солдат можуть звинуватити у несанкціонованому ввезенні зброї або інших порушеннях.

Нагадаємо, тербатальйон «Прикарпаття» створений з призовників та добровольців у травні. В зону АТО батальйон, підпорядкований Міноборони, потрапив на початку серпня. За кілька тижнів військові самовільно залишили бойові позиції. Комбат Віталій Комар обгрунтував своє рішення кількаденним мінометним обстрілом та бажанням вберегти життя майже 300 солдат. За фактом самовільного залишення позицій порушено кримінальне провадження. У жовтні Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос назвав вчинок військових тербатальйону «Прикарпаття» втечею та передумовою, яка стала початком трагедії під Іловайськом.

2 листопада пораненим військовим, що перебувають

на лікуванні у Мукачівському військовому госпіталі волонтери

влаштували екскурсію до Берегова.

6f82d9a-img-8479-1

Перш за все військові вшанували пам’ять героїв Небесної сотні на центральній площі міста. Потім подивились концерт у Берегівському будинку культури. У рамках концерту для поранених виступили учасники танцювального шоу гурту «Атас» під керівництвом Світлани Кононенко та юний саксофоніст Йожеф Іліш.

Далі військові побували у Берегівському музеї, екскурсію яким для бійців провів особисто директор музею Іван Шепа.

Після цього військові, які не мали протипоказань, відвідали термальний басейн. Решта взяли участь у короткій, проте надзвичайно цікавій екскурсії центральною частиною міста.

Громада Тячівщини вимагає, щоб її почули!

Тячеві відбулося народне віче, на якому було обговорено останні кадрові рішення в районі. Нагадаємо напередодні позачергових парламентських виборів 26 жовтня Президент України звільнив 12 голів районних державних адміністрацій Закарпатської області, у тому числі й голову Тячівської РДА Петра Голубки та призначив т.в.о. Василя Йовдія. 
На думку людей таке рішення є неправильним, адже при призначенні Голубки громада мала можливість обговорити його кандидатуру. Тепер же все відбулося «тишком-нишком» і людей поставили лише перед фактом. А ще зовсім недавно, одразу після революції гідності влада обіцяла свою відкритість і прозорість. Тож невже так скоро всі забули за що загинула Небесна сотня. 
Перед учасниками віче прозвітувався вже екс-голова РДА Петро Голубка, який попрацював на цій посаді рівно 6 місяців. За цей час вдалося погасити заборгованість по казначейству майже на 15 мільйонів гривень, провести ремонти доріг чи не в кожному населеному пункту району, наладити підтримку військовим у зоні АТО та ін.. 
У той же час активісти, які мали слово, висловилися проти призначення т.о.в. Василя Йовдія, який є ставлеником Балог , був головою РДА при президентові Ющенко і нічого корисного для району не зробив. А ще нагадали його темні діла – дерибан землі, корупцію в РДА та багато іншого. Тож люди висловились проти такого призначення і будуть надалі вимагати перегляду даного кадрового рішення вищим керівництвом держави. 
За наслідками зібрання активісти вирішили скликати найближчим часом загальнообласне віче в Ужгороді та направили відповідного листа Президентові України Петру Порошенку. 
1414684612_aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa-3 1414684619_aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa-11414684619_aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa-2

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ 128 БРИГАДИ ЗАГИНУВ

ПОБЛИЗУ СТАНИЦІ

a_503ff769-83

Чи він був мобілізований із Закарпаття чи інших областей – невідомо.

Військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (м. Мукачеве) загинув під час бою біля смт. Станиця Луганська.

За повідомленням прес-служба голови ЛугОДА, о 9 ранку почався інтенсивний обстріл смт. Станиця Луганська з мінометів, артилерії та крупнокаліберних кулеметів.

Ім’я загиблого поки невідоме. Чи був він жителем Закарпаття теж невідомо. Зазначена дата смерті – 29 жовтня.

За сутки боевики более 40 раз обстреляли

позиции украинских военных

За минувшие сутки увеличилось количество обстрелов на Донецком, Мариупольском и Дебальцевском направлениях – 13, 10 и 11 огневых ударов соответственно. Всего боевики совершили около 40 обстрелов позиций сил АТО. Об этом сообщает координатор группы «Информационное сопротивление» Дмитрий Тымчук на странице в Facebook.

«Стрельба по позициям украинских войск велась из всех видов вооружений, предоставленных террористам Российской Федерацией, – стрелкового оружия, РПГ, минометов, артиллерии, танков и РСЗО», – пишет он.

По данным группы, российские войска продолжают концентрироваться в приграничных районах РФ в Ростовской области. «У находящихся в приграничной зоне российских военнослужащих командованием изымаются документы», – написал Дмитрий Тымчук.

Бійці 128-ої бригади: Росія стягує війська з прицілом на Слов’янськ, Краматорськ та Маріуполь

p_100486_1_newsmiddle

Про це військові, які у мирний час дислокуються на Закарпатті, розповіли у приватній розмові.

Інформацію про стягування сил поширила також ОБСЄ: організація зафіксувала надходження великої кількості живої сили і техніки з території РФ, а терорист Захарченко фактично підтверджує та погрожує поверненням в їхні руки Слов’янська, Краматорська та Маріуполя.
Ніякого режиму тишини зі сторони сепаратистів, постійні обстріли, кажуть військові.

З 22 на 23 жовтня цілу ніч був осбтріл. Почався в 20:30 (телефонна розмова нашого журналіста з товаришем перервалася звуком кулеметних пострілів) і тривав до ранку. Бойовики раніше стріляли з великої відстані, цієї ночі наблизились вже на відстань 50-150 метрів. Але, завдяки злагодженій роботі, атаки були відбиті.

Боец АТО: Война показала – не имея сильной защиты,

все достижение жизни возможно потерять мгновенно

1969381_635961509784489_1545640036_n

Об этом на Фейсбуке написал боец батальона территориальной обороны Закарпатья Иван Белецкий

“ВОЙНА показала – не имея сильной защиты, все здобудок жизни возможно потерять за мгновение.
К сожалению, действиями Армии руководят политики, даже понимание не имеют о ии структуру и потребности, не говоря уже об оборонных ДИИ. Депутаты нам выбирают “профессиональных” министров именно в силу своей неосведомленности в вопросах армии. Жаль, что нет критерия – перед баллотированием, отслужить в Вооруженных Силах Украини .. Потому забываем главное – На государство с крепкой армии не зазихаються … “- пишет  Белецкий.

 

І знову в бій…

Четверо добровольців СПО “Карпатська Січ” відправились учора ввечері на підмогу бійцям в зону АТО.

З собою січовики повезли волонтерську допомогу : медикаменти, теплі речі, продукти харчування та малюнки дітей-сиріт і інвалідів, зроблених від щирого серця та глибокого переживання.
На Схід бійці поїхали на поки що невизначений термін, там виконуватимуть бойові завдання, призначені командуванням нашого загону.
Бережіть себе, Вас чекають вдома!

Увесь понеділок 128-ому бригаду під Дебальцевим обстрілювали

градами, смерчами та ураганами

p_100335_1_gallerybig

Після відносно спокійних вихідних терористи перейшли у наступ, розповіли солдати з 128-ої гірсько-піхотної бригади, яка у мирний час дислокується на Закарпатті.

Увесь понеділок, 20 жовтня, починаючи ще з ночі проходили жорстокі обстріли під Дебальцево. Основний напрямок ударів – Нікішино. Але обстрілювалися й інші блок-пости та навіть базовий табір під Дебальцево.

Якщо раніше обстріли  велися зі стрілецької зброї і зрідка з мінометів, то зараз вже “Град” не так лякає, оскільки почалися обстріли “Смерчами” та “Ураганами”.

Хлопцям забороняють відповідати вогнем, лише оборонятися у випадку безпосереднього контакту з ворожими групами, які почали спроби атакувати (групами по 30-40 чоловік). Про загиблих невідомо, але є багато поранених.

Основна мета цих атак – взяття військових підрозділів в Дабальцево в котел, розповіли військові.

Закарпатские военные сообщают о враждебной

пропаганде в Мариуполе (ФОТО)

10434173_740067626040543_7897602602804636457_n

Боец батальона территориальной обороны Закарпатья Иван Белецкий сообщает о враждебной пропаганде в Мариуполе. “Так кто главный предатель украинського народа? .. Весь Мариуполь обложен такими сепаратистскими борды, нигде нет государственных флагов … населения настраивается против УКРАИНСКОГО солдат … .. Где президент, где СБУ ?? “- пишет Иван Белецкий. Напомним, бойцы батальная территориальной обороны Закарпатья, сейчас находятся в Мариуполе.

На Закарпатті відкрили навчально-тренувальну

базу штурмового батальйону “Айдар”

p_100299_1_newsmiddle

18 жовтня командир батальйону “Айдар” Сергій Мельничук, відкрив першу навчально-тренувальну базу штурмового батальйону “Айдар”, у селі Думка, Воловецького району. Відкриття навчального центру розпочалось з показового  виступу загону “Айдар” , які  повернулись із зони АТО. Добровільці продемонстрували бойовий вишкіл, вміння володіння зброєю.  Батальйон «Айдар» – це батальйон добровольців, які готові перебувати у гарячих точках країни та віддано вести боротьбу за свою державу. Добровольці «Айдару» – це патріоти своєї країни, сміливці, які взялися обороняти державу не з наказу верховної влади, а з власної доброї волі. Ці люди набагато якісніше та відданіше служать своїй державі і воюють за її цілісність, недоторканність та спокій кожного громадянина України. “Сьогодні  міністерство оборони не встигає готувати військових до війни. На фронт відправляють не підготовлених людей. Адже велика кількість добровольців,. які хочуть сьогодні допомогти на війні мають бути підготовленими. На Закарпатті  навчально-тренувальна база перша в Україні. Дана база відновлена повністю за пожертви та спонсорські гроші на ній вже тренуються понад 50 добровольців з усієї країни, але переважно зі Східної частини країни. Інструктори батальйону “Айдар” вважають, що за 3-4 тижня хлопці вже зможуть їхати на фронт. Адже тренування в горах складніше але потім легше бути на низині воювати.

Під Лисичанськом загинув спецпризначинець

із Закарпаття

409

Він працював під позивним “Гуцул”, як і його побратим із Іршавщини, що загинув ще вкінці вересня. Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту, зв’язок із групою втрачено, їхня техніка знайдена розбитою, але крові на цьому місці немає. Закарпатській боєць Віталій Грегор повідомив, що за його інформацією бійці батальйону потрапили у засідку під Лисичанськом, 8 бійців загинули, ще 6 були захоплені у полон та вбиті. Відомо, що серед загиблих є і один боєць із Закарпаття. Його ім’я – Василь, прізвище поки невідомо. Боєць працював під позивним “Гуцул”. Мешкав він у Великому Березному. Ймовірна дата смерті – 15 жовтня. Також, комбат Сергій Мельничук повідомив, що в районі Бахмутки загинули бійці, їх тіла знаходяться на окупованій території. Коли за домовленістю намагались їх забрати, автомобіль було обстріляно, загинули 3 цивільних. Скільки бійців загинули, комбат не уточнив.

В АТО получил ранения боец 128 – й бригады

10660313_870945096249616_1410327849032223064_n

Об этом на Фейсбуке написала закарпатский собкор ТСН Наталья Зотова. “Вот, такой у нас сегодня был завтрак” – написали ребята из-под Дебальцево. Перезваниваю, отвечают: “Все живы-здоровы. Лишь у одного поломанные ребра.Снаряд попал в помещение и парня привалило кирпичом. А снаряды такие, что на осколки разрываются. Очень много осколков. Сепараты прячут установки в грузовых бусиках. Будто гражданский бусик под” въезжает на определенное расстояние, дверцу открыли – и залп пошел на 10 снарядов. Видстриляються и бегут, как крысы “.” – Пишет Зотова.

Закарпатські бійці батальйону “Айдар”

скаржитимуться на керівництво держави

У четвер, 16 жовтня, о 17.00 в Ужгородському прес-клубі закарпатські бійці батальйону “Айдар” поспілкуються з журналістами, аби довести до керівництва держави свій протест. Лише у ніч на 16 жовтня батальйон під Лисичанськом втратив 14 бійців. За непідтвердженими даними серед них був і один закарпатець. Саме через це добровольці з усієї України відмовляються їхати на Схід воювати. Адже по сьогоднішній день жоден загиблий не був визнаний учасником бойових дій і жодна сім’я не отримала відповідну допомогу. Із журналістами зустрінуться закарпатські хлопці, які самі пережили не один бій на Сході у складі батальйону “Айдар”.

Закарпатську 128 бригаду обстріляли з мінометів
1413397263_minometnyj_obstril
У вівторок ввечері близько 20-ої години, поблизу села Чорнухине Попаснянського району, Луганської області, відбувся мінометний обстріл128-ої бригади Збройних сил України, яка дислокується в Закарпатській області.
Через годину, по позиціях 128-ої бригади відбувся ще один обстріл з боку терористів.

На щастя жертв, серед наших бійців не має.
 Интересная информация от человека с АТОРоссияне слушают и пеленгуют все, что выходит в эфир. Станций с маскираторы речи не хватает, но иногда помогает то, что сначала воспринимается как анекдот. Когда информация очень быстро устаревает и по пятнадцать-двадцать минут решают дело, спасти может использование … украинского языка. У них есть достаточное количество переводчиков с английского и даже китайской. А об украинской они все время думали, что это вообще не язык. Мол, “когда я слушаю Верку Сердючку мне всьо понятно”. И когда такой “спец” слышит в наушниках разговор парня из Умани и дяди из Закарпатья, то треск шаблона слышать даже по эту сторону рубеж.

МУКАЧІВСЬКА БРИГАДА ПОТРАПИЛА ПІД ОБСТРІЛ

Бойовики тричі обстріляли наших під Чорнухиним. 220202 У понеділок, 13 жовтня, бойовики продовжували періодично обстрілювати українських силовиків. На жаль, є загиблі та поранені, крім того, наші військові втратили два БТРи. Про це повідомив голова Луганської ОДА Геннадій Москаль. Серед “гарячих точок” вчора опинились і бійці 128 гірничо-піхотної бригади. О 15.10 було здійснено обстріл блокпосту 128-ї бригади Збройних сил України біля м.Станиця Луганська. Поранений 1 боєць. Також о 9.50, 10.40 та 11.20 бойовики обстріляли з мінометів позиції 128-ї бригади ЗСУ біля смт Чорнухине, Попаснянського району.

Чергову групу закарпатських ДАІшників відправили в зону АТОvidpravka_v_zonu_ato15 працівників Закарпатської ДАІ поїхали на Східну Україну, щоб там допомогти колегам із наведенням громадського порядку на дорогах та блокпостах.
На Закарпатье похоронили офицера погибшего в зоне АТО (ВИДЕО)
В Закарпатском городе Свалява похоронили майора Чопского пограничного отряда погибшего от рук террористов “ДНР”. 49 – летний Виктор Шепентал попал на Донбасс через мобилизацию.Вечная память Герою Украины!http://anons.uz.ua/news/social/18828-na-zakarpate-pohoronili-oficera-pogibshego-v-zone-ato-video.html
В АТО погиб солдат Роберт Кис 
MHQf3E8edpM
В зоне АТО в Донецкой области террористы “ДНР” обстреляли пограничников из Закарпатской области. Тогда на месте погиб майор Виктор Шепентал уроженец Свалявы.Сегодня стало известно о смерти еще одного пограничника Роберта Кис жителя города Мукачево.Вечная память Героям Украины!
Помер ще один із поранених на Донбасі закарпатських прикордонників

Помер один із п’яти поранених 10 жовтня на Донбасі прикордонників з Закарпаття.

a_503ff769-83

Дописувачі соціальної мережі Фейсбук, де і прозвучала ця сумна новина, і коментаториЗакарпаття онлайн розійшлися в тому, звідки конкретно походить полеглий прикордонник – одні кажуть про Мукачево, тоді як один з читачів нашого ресурсу каже, що “загинуло вже двоє, один з загиблих, з Ужгорода, Кіш помер 11.10.2014 р. ВІЧНА ПАМЯТЬ ГЕРОЯМ!” Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, 10 жовтня в районіні населеного пункту Докучаєвськ (Донеччина) під час руху колони Держприкордонслужби було здійснено її обстріл зі стрілецької зброї з боку терористів. Прикордонники відкрили вогонь у відповідь, бойовики зазнали втрат та були змушені тікати. Під час цього бою українська сторона теж зазнала втрат – загинув один прикордонник, майор Віктор Шепентал зі Сваляви. Ще п’ятеро були поранені – капітан з Княгині і четверо солдатів, серед яких один із Лавок, інший – з Мукачева, ще один, на прізвище Ніколаєв, з Чопа.

Іршавські міліціонери повернулись з зони АТО

14

До Іршави із зони АТО повернулись правоохоронці, які упродовж місяця несли службу на блокпостах у м.Артемівськ на Донеччині. Вони допомагали переселенцям, охороняли в місті громадський порядок. Серед цих мужніх правоохоронців був й інспектор слідчого відділення Іршавського райвідділу міліції  лейтенант міліції Василь Леньо.

Бойовики обстріляли закарпатських військових

1412939411_100251

Інформації про загиблих немає

Вчора протягом дня бойовики обстрілювали 128 гірсько-піхотну бригаду. Про це повідомили наофіційному сайті Геннадія Москаля. “З 6.00 до 20.00 терористи періодично обстрілювали м.Попасна та с.Чернухино Попаснянського району, вогонь вівся по дислокаціях 128-гірсько-піхотної бригади, 17-ї танкової бригади, постам Нацгвардії та зведеним батальйонам міліції. Жертв та поранених немає”. Нагадаємо, що 6 жовтня у Перевальському районі Луганської області російські збройні формування здійснили мінометний обстріл 128 гірничо-піхотної бригади, внаслідок чого загинуло двоє військових.

Звільнених з полону закарпатських солдатів знову намагаються відправити в зону АТО

20141010123708

Про це повідомив народний депутат Валерій Пацкан на прес-конференції в Ужгороді. “Мені телефонували хлопці з Волині. Кажуть, їх знову хочуть відправляти в АТО”. За словами нардепа, він зателефонував командиру частини, щоб розібратися в ситуації. Адже є чітка вказівка: звільнені з полону не відправляються назад на війну. Вони можуть лише продовжити службу у своїх частинах. Додамо, що всіх полонених терористи попереджають: якщо знову потраплять у полон, повернувшись на Схід, більше свободи не побачать.

Військовий старшина ледь не загинув через зраду луганчан (відео)

Через зраду луганчан мало не загинув старшина 128-ї гірничо-піхотної бригади з Мукачева Віктор Соколівський. Зараз він у військовому госпіталі у Вінниці, лікується після важких осколкових поранень. im578x383-1-12

http://dyvys.info/polityka/vijskovyj-starshyna-led-ne-zahynuv-cherez-zradu-luhanchan-video.html

В Рахові зустріли правоохоронців, які повернулися із зони АТО

Днями із зони АТО на сході України повернулися четверо працівників місцевого райвідділу міліції. Зустрічали бійців керівництво райвідділу та весь особовий склад. Керівництво Рахівського райвідділу міліції та громадськість подякували міліціонерам Павлу Вінтоняку, Ярославу Микуляку, Василю Максим’юку та Миколі Ковбаснюку за сумлінне виконання своїх обов’язків та вірність присязі. Хлопці усвідомлювали, на яку небезпеку будуть наражатися, перебуваючи у зоні бойових дій, однак не вагаючись прийняли рішення про участь у АТО. Всі щиро дякували правоохоронцям за сміливість, вірність присязі та захист Батьківщини, повідомила Олеся Чайковська, речник Рахівського РВ УМВС.

На Закарпатті міліціантів, що повернулись із зони АТО, вшанували на Красному полі

Працівників міліції, які воювали на сході України, вшановували грамотами, подяками та грошовими винагородами. Урочистості відбулися поблизу міста над Тисою, у меморіальному парку «Красне поле», біля символічного Хреста загиблим захисникам Карпатоукраїнської держави. Як зазначив керівник групи зведеного закарпатського загону «стражів порядку» Олександр Гебеш, міліція відновлює імідж в очах громадськості, виконує свій професійний обов’язок перед народом, мужньо боронить рідні землі на Луганщині та Донеччині і проявляє справжній патріотизм у «найгарячіших точках» Вітчизни. Слід зазначити, що закарпатські бійці несли службу на блокпостах, допомагали переселенцям, супроводжували колони з військовою технікою, охороняли громадський порядок, а також брали участь у бойових операціях. Після урочистостей та святкового концерту присутні на заході міліціянти поклали квіти до пам’ятного знака січовим стрільцям та вшанували хвилиною мовчання загиблих побратимів із інших областей.

ЗАКАРПАТСЬКІ ІНСПЕКТОРИ ПОВЕРНУЛИСЬ ІЗ ЗОНИ АТО (ФОТО)

15 чоловік перебували там місяць.

Сьогодні, 6 жовтня, в Ужгород повернулися працівники закарпатської Державтоінспекції, які на початку вересня добровільно зголосилися їхати в зону АТО.
 
15 чоловіків − 5 із обласного, 10 із Ужгородського міського відділу ДАІ несли службу в Донецькій та Луганській областях.
Бійців на території УДАІ УМВС України в Закарпатській області зустрічали рідні, близькі, друзі та колеги.

Військові, що лікуються у мукачівському шпиталі, готові знову повернутись в зону АТО

p_99646_1_newsmiddle

Нещодавно в ужгородському аеропорту приземлився літак із пораненими бійцями із зони АТО — доправили їх усіх у Мукачівський військовий шпиталь. Усе необхідне для повноцінного лікування бійців у нас є, кошти виділяє і держава, але надзвичайно велику допомогу нам надають волонтери», — каже начальник госпіталю, підполковник медслужби Ярема Бекер. Госпіталь розрахований на 100 місць, однак сьогодні в його стаціонарі — 180 хворих. І це — бійці не тільки із Закарпаття, а майже з усієї України. Приміром, 47-річний Сергій з Криму. Просить не називати його прізвища, оскільки ні дружина, ні рідня не знають, де саме він знаходиться. Воював у відомій гарячій точці у Дебальцеві, а потім у Попасній. Каже, що на сході ставлення до наших армійців двояке. Діти всюди вітають вояків гаслом «Слава Україні!», а ось старші косяться. Одне село за те, що солдатам люди дали набрати воду, терористи знищили вщент із «Градів» та мінометів. Там же 8 вересня Сергій потрапив під жорстокий обстріл і був поранений у стегно. Першу допомогу надали у Попаснянській лікарні, звідти доправили до Харкова, а потім літаком в Ужгород. Стверджує, що як тільки рани загояться, то знову поїде на фронт. 39-річному киянину Дмитру Гриценюку, майору юстиції, який працював у столиці адвокатом, повістка із військкомату прийшла на початку літа. Незабаром його відправили на схід. Там він обійняв посаду помічника командира батальйону з правової роботи. Воювати довелося на Луганщині. 4 вересня проти ночі з території Росії їхній табір був жорстоко обстріляний «Смерчами». Обидві кінцівки Дмитра виявилися дуже понівеченими. Лікуватися доведеться довго, а ще довшою буде реабілітація. Тарасу Мельнику всього 23 роки, він родом із села Нивиці Радехівського району Львівщини. Закінчив Львівський національний університет й Академію Сухопутних військ. Мав свій невеличкий бізнес. На схід пішов добровільно ще у травні. Воював у не менш гарячій точці в місті Щастя на Луганщині, котре постійно  обстрілюють. Виконував бойове завдання, під час якого потрапив із побратимами в засідку. Із восьми бійців не загинув ніхто, однак шестеро отримали важкі поранення, серед них і він. Куля потрапила в самісіньку гомілкову кістку й роздробила її. Медикам довелося збирати її докупи з дрібних частин. Кадровий 42-річний підполковник Володимир Васько служить у 128-й гірсько-піхотній бригаді в Мукачеві. Родом зі Львова, батько теж був офіцером. Одружений, має двох дітей. 19 травня його відправили на Луганщину. Нести охорону летовища в Луганську було неймовірно важко, адже противник постійно обстрілював їх, застосовуючи важку артилерію. «Пережитий нами постійний жах просто так не передаси, — розповідає підполковник, — там справжнє пекло, неймовірне горнило». Чимало його бойових побратимів полягло, багато були важко поранені». Його самого Бог милував, однак отримав важку контузію. До цієї біди додалася ще одна. Внаслідок пережитого стресу по тілу почали вискакувати гулі, які хірурги просто вирізають. Тепер після жаху війни доводиться переживати ще й надзвичайний біль. «Напишіть у газеті не про мене, а про моїх бойових товаришів, — просив офіцер, — зокрема про командира батальйонної тактичної групи полковника Дмитра Басюка. Хай знають закарпатці, як воює їхня бригада. Цей офіцер проявив справжній героїзм, будучи важко пораненим, не пішов у госпіталь, а попросив капітана медслужби витягти з його тіла осколки на місці у польових умовах. Частину військовий медик зміг видалити, а інші залишилися в тілі донині, однак місце бою командир не покинув і воює досі. Інший справжній герой — заступник начальника командного пункту майор Едуард Симотенко. За сміливість, рішучість, кмітливість і героїзм прозвали його Едуардом Безстрашним. Відмінно проявив себе й начальник розвідки майор Руслан Тополюк, який в одному з боїв був важко поранений. А ось капітан медслужби Юрій Правдюк у польових умовах творив справжні дива. Без нього ми б мали значно більше втрат. Інші герої — зв’язківець капітан Василь Глеба, командири блокпостів капітани Андрій Гринчук, Василь Микитюк, старший лейтенант Микола Нагнибіда і багато інших, котрі з честю виконують в нелегких умовах завдання, покладені на них».

Три державні нагороди отримали закарпатські вояки

_dsc0759

Державні нагороди та відзнаки обласного рівня отримали військовослужбовці 15 окремого гірсько-піхотного батальйону, які виконували бойові завдання в зоні проведення АТО, на урочистостях у Закарпатському облмуздрамтеатрі ім. братів Шерегіїв. Розпочали захід із виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання за загиблими в ході АТО закарпатцями, яких уже 26. Орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено прапорщика КОЗАКА Тараса Євгеновича, ще двома державними відзнаками нагороджено військових, які не змогли бути присутніми на урочистостях: орденом Богдана Хмельницького III ступеня – старшого лейтенанта ЖУРАВСЬКОГО Олега Васильовича, та орденом «За мужність» ІІІ ступеня – старшого прапорщика БАЗАЯ Олега Васильовича. Подяками та грамотами воїнів нагородили обласна та міська влада, керівництво СБУ, УМВС у Закарпатській області, військового комісаріату. Військовослужбовці 15 окремого гірсько-піхотного батальйону першими в області вирушили захищати цілісність України в зону АТО, тепер, після ротації ці чоловіки повернулися додому, на Закарпаття. Багато теплих слів та подяк було сказано на адресу захисників нашої країни, військовий комісар краю Іван Васильцюн наголосив: «Тут присутні честь, совість і патріотизм усього Закарпаття. Вклоняюся батькам за ваше виховання, сім’ям, які вас чекали, переживали, молилися. Ви є переможцями!». Нагородили і закарпатських волонтерів, які організували в області безліч акцій та зібрали чималі кошти на допомогу воякам. Крім привітань та нагороджень, для військовослужбовців провели концерт. На урочистості прийшло багато людей, чимало з маленькими дітьми. Щоб розважити малюків, для них запросили клоунів, які влаштували окремий захід у холі театру

Закарпатська влада звітує про квартири для сімей загиблих в АТО, а насправді лише почала роботу_dsc0671На вчорашній сесії Закарпатської облради депутати підтримали звернення до Кабмінупро те, що Закарпаття, на відміну від інших областей, не отримало коштів для забезпечення житлом родин загиблих військовослужбовців.Нагадаємо, наша область двічі не потрапила у списки забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців. Це питання розглядалося сьогодні, 1 жовтня, на зустрічі керівництва Закарпаття з учасниками АТО та членами їх родин, у тому числі й родичами тих, хто загинув під час проведення АТО. Там і з’ясувалося, що списків родичів на отримання житла немає.Обласний військовий комісар Іван Васильцюн розповів, що в переліку 16 сімей: 6 – на однокімнатні квартири, 8 – на двокімнатні, та по одній – на квартири з трьома та чотирма кімнатами.Голова ОДА Василь Губаль наголосив, що уже є відповідь з Кабміну про те, що Закарпаття включено у третій транш.Громадська активістка Марина Решетар розповіла, що списки, які представив Іван Васильцюн, не повні, а отже, житлові питання третини сімей загиблих у зоні АТО вояків не вирішені. З такою ж ситуацією активісти вже мали справу. Після першого виділення коштів (13 серпня) вони звернулися до комісаріату та обласної влади 11 вересня, але через затягування зі списками 23 вересня Кабмін Закарпаття в перелік знову не включив.Щодо списків, військовий комісар пояснив, що в них включені лише ті сім’ї, які реально потребують покращення умов чи взагалі не мають де жити.У свою чергу голова обласної ради Іван Балога розповів, що в контрактах військових є пункт, що передбачає в разі загибелі вояка в обов’язковому порядку виділяти його родині житло. На цьому і зійшлися, разом із вбитим сьогодні Юрієм Соколачком нарахували 24 загиблих закарпатців.Щоправда, уже за годину керівник підрозділу в ОДА, звітуючи про земельні ділянки, передбачені воякам АТО, назвав інше число тих, хто загинув – 25.Таким чином, вирішення цієї справи потребує ще досить прискіпливого вивчення, а керівництву області не треба кричати: «Гоп!», доки не перескочили.

Бронежилети, каски, бушлати – в зону АТО

bronezhileti-kaski-bushlati-v-zonu-ato_83970 Нині Україна проходить страшні випробування на єдність і міцність у горнилі війни, сплачуючи надто високу ціну за своє право на волю. Вона воює за свою незалежність. …Кабінет начальника райвідділу внутрішніх справ Романа Стефанишина нагадує склад необхідних товарів для військовослужбовців. Столи завалені бронежилетами, касками, бушлатами, пакетами з термобілизною, військовою формою тощо. Головний міліціонер району задоволений – це прекрасний подарунок тим, хто нині перебуває в АТО. Серед них чимало закарпатських міліціонерів, в тому числі і з районного відділу. Це вже третя ротація стражів порядку, які виїжджають захищати цілісність нашої держави. Вони повністю готові до несення служби на блокпостах, патрулювання вулиць визволених населених пунктів у зоні АТО в Донецькій та Луганській областях. Контролюватимуть рух транспорту, надаватимуть допомогу в евакуації мирних жителів із зони бойових дій. – Я безмежно вдячний в. о. сільського голови Оноківців Павлу Машіці, голові Невицького Михайлу Лабі за їх безкорисну допомогу тим, хто нині захищає Батьківщину на Сході, – розповідає Роман Ігорович. – При сьогоднішньому безгрошів’ї – це дуже суттєва допомога. Товар придбали на величезну суму, за що їм спасибі. Передаючи придбане Роману Стефанишину, активісти побажали, щоб захисників у АТО гріло тепло сердець закарпатців, щоб всі повернулися додому живі і здорові. Важко нині нашим міліціонерам у АТО. У тамтешніх умовах служба і не може бути легкою. Але так хочеться, підкреслив начальник райвідділу міліції, щоб хлопці знали: рідна Ужгородщина чекає на їх повернення. Нема сумніву в тому, що рівень підготовки, відповідальність, високий професіоналізм уже встигли сформувати позитивне ставлення до наших стражів порядку у місцевого населення на визволених територіях.

Наступного тижня в Ужгороді відзначатимуть бійців, які повернулись із зони АТО

Урочисте відзначення військовослужбовців 128-ої окремої механізованої бригади, які повернулися із зони АТО, заплановане на наступний четвер, 2 жовтня. Заходи з відзначення військових відбудуться у Закарпатському обласному музично-драматичному театрі.

Наступного тижня в Ужгороді відзначатимуть бійців, які повернулись із зони АТОНаразі детальний план заходів та акцій, які відбудуться в рамках вшанування бійців, котрі повернулись із зони АТО, узгоджується та остаточно формується.Однак, вже відомо, що програмою передбачено нагородження військових, котрі нині перебувають у відпустці і незабаром, найшвидше, повертатимуться на Схід, грамотами та відзнаками. Крім того, заплановано святковий концерт.До участі в заході в облввійськкоматі планують запросити представників керівництва області та міста. Хто саме буде присутній на вшануванні, знову ж таки, стане відомо пізніше. Втім, вже є інформація про участь в урочистостях голови Закарпатської ОДА Василя Губаля, який напередодні проведе зустріч з членами родин військових із зони АТО.Крім того, у планах – залучення до нагородження та відзначення військовослужбовців спонсорів та меценатів, яким пропонуватимуть допомогти бійцям подарунками – насамперед, тими з речей, обладнання та інструментів, які наразі є найнеобхіднішими у зоні АТО і знадобляться військовим по поверненні на Схід. “Подарункові пакунки” формуватимуть, виходячи з потреб, які будуть озвучені самими біцями, котрі побували у зоні АТО й однозначно знають, що саме і в яких якостях та кількостях там наразі найнеобхідніше.
Закарпатські міліціонери поїдуть у зону АТО проводити розслідуванняPM446image003Група закарпатських слідчих на чолі з першим заступником начальника УМВС області полковником міліції Сергієм Россохою вирушає цими днями в складі спецгрупи МВС України в зону АТО для розслідування та фіксації злочинів.Аби правоохоронці були захищені на передовій, подбали благодійники. Сьогодні в Ужгороді відбулося вручення слідчим міліції бронежилетів і термобілизни.  Вручив їх голова Громадської ради при Закарпатській ОДА Федір Харута, побажавши, аби бронежилети надійно захищали наших міліціонерів від куль, а тепла білизна зігрівала їх від осінніх заморозків.В зустрічі також взяв участь ветеран закарпатської міліції, член Громадської ради при УМВС Йосип Лазар, який підкреслив важливість кваліфікованої роботи слідчих у зоні АТО, аби в подальшому в судах різних інстанцій, в тому числі й міжнародних, винні в злочинах проти України понесли заслужене покарання, – повідомляє УМВС України в Закарпатській області.

З початку осені 130 бійців Закарпатського тербатальйону перебувають у зоні бойових дій

1403016840_p_94974_1_gallerybig-350x350 З першої декади вересня 130 бійців Закарпатського батальйону територіальної оборони перебувають в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. Про це повідомили в обласному військовому комісаріаті. Проте наші бійці не були задіяні у військових діях. Також у планах керівництва батальйону збільшити на 20 відсотків його чисельність. Наразі більша частина батальйону, все ж таки, залишається на Закарпатті, де охороняє стратегічно важливі об’єкти.

В Ужгороді зустріли закарпатця, який 27 днів перебував у полоні терористів

img_6680 img_6683 img_6695

Ввечері, 23 вересня, біля драмтеатру в Ужгороді мама, рідні, дівчина і друзі зустрічали свого героя – Максима Єрмолаєва, який 27 днів провів у полоні сепаратистів. 23-річний ужгородець Максим Єрмолаєв – солдат 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади – потрапив у полон до російських десантників зі Пскова під час боїв біля Іловайська ще 26 серпня. Спершу його відвезли спочатку до Ростовської області Росії, а потім повернули сепаратистам на Донбасі. Останні використовували полонених як безкоштовну робочу силу. Пізніше, Максим поділився: «У полоні (який він провів у Сніжному Донецької області – ред.) важко все, кожен день. Найбільше допомагає розуміння, що дома на тебе хтось чекає». Максима Єрмолаєва разом із п’ятьма іншими українськими військовими обміняли на одного сепаратиста. Крім Максима на Донбасі служить його старший брат. Обох синів мати – пані Ольга – виховувала сама. Максим Єрмолаєв – восьмий закарпатець, який повернувся з полону. У полоні досі перебувають щонайменше 1200 наших вояків. Серед них, ще один закарпатець – Валерій Маринець з села Керецьки Свалявського району, який пішов на Схід як доброволець батальйону «Донбас».

Пропавший без вести военный с Ужгорода чудом вырвался из иловайского котла

748596857463

Ужгородец Дмитрий Головатый: «Я до сих пор в списках пропавших без вести»

31-летний ужгородец Дмитрий Головатый, который еще в 2004 году 8 месяцев прослужил миротворцем в Ираке, однако и представить не мог, что настоящую войну ему придется пережить не там, а в родной стране…   Дима чудом спасся из «иловайского котла». Сейчас он с другими ранеными проходит лечение в Мукачевском военном госпитале, перенес несколько операций на руке. Простреленные пальцы пока не слушаются, в голове постоянно шумит. Но хуже всего то, что уснуть без успокоительного он просто не может, потому что каждую ночь ему снова и снова снится, как он идет в наступление … Первая повестка отцу двух маленьких детей пришла еще весной – нужно было прийти в военкомат и отметиться. Вторая повестка приглашала на медосмотр, а третью, с требованием прийти с вещами на следующее утро, Дмитрию вручили прямо под домом, где его ждали работники военкомата. – Уклоняться от службы я и не думал, только просился к своим ребятам, с которыми уже воевал в Ираке. Но меня отправили в 24-ю отдельную механизированную бригаду, которая базируется в Яворове на Львовщине. Поселили в каком-то помещении, где стояли старые железные кровати без матрасов. Из Яворова Дмитрия с другими ребятами перевезли на Ровенский полигон, в подчинение пятьдесят первой механизированной бригады. Поселили в палатках, где вместо кроватей были сбитые грубые доски. Несколько ребят-закарпатцев развернулись и поехали домой, прямо в прокуратуру. Их было уже в дезертиры записали, но они скоро вернулись, и тут же всем воинам выделили вместо матрасов и подушек… сено. «Нам никто не сказал, чтобы не пользовались мобильниками» – Нашему командиру роты было всего 27 лет, он снимался в телевизионной рекламе “Равнение на маму”. Абсолютно бестолковый, он ходил с книгой советских времен, не знал даже, как окоп выкопать и где в машине карбюратор. Мы друг друга больше научили, чем эти офицеры, которые только матом и разговаривали с нами. На полигоне мы пробыли около месяца, немного даже постреляли. А потом загрузили технику и поехали эшелоном в Днепропетровск. Там нам выдали боеприпасы, по две гранаты, гранатомет. Бронежилет, разгрузочный жилет, каску, медикаменты и берцы никто не выдавал – я сам должен был купить. Когда ехали из Днепропетровска в направлении Донецка, бабушки нас крестили, люди руками махали, кто плакал, кто бутылки с водой бросал. Приехали ночью на какую-то гору – там артиллерия наша стояла. Комбат ничего не сказал, исчез. Мы постояли у машин – и легли там же на земле спать. Утром увидели, что кругом поле черное от взрывов из “Градов”. Нам приказали окопаться, вдруг разведка прибежала – сказала, что 17 танков к нам едут. Комбат приказал выставить 10 БМП на возвышение, а 4 машины отправил искать в полях эти танки. Разве не ерунда – отсылать 4 БМП на поиски 17 танков? Но мы поехали. До вечера ездили по полям, у одного из наших блокпостов одна машина сломалась, ее оставили там. А другие стали возвращаться на базу. Мы выключили свет, поехали по полям назад – и попали в засаду. Один танк подбили – мы подобрали экипаж, поехали дальше. Уже видим: других машин тоже нету, мы остались под обстрелом сами. Поэтому решили отступать. Через 3 километра машина заехала в болото, ее начало засасывать. Мы пытались выехать, а потом попрыгали с машин и начали убегать. Из восьми ребят к коровникам, которые были неподалеку, подошло только трое. Перекликаться мы боялись, решили до утра пересидеть в поле подсолнухов. Зашли подальше и там переночевали, чередуясь по одному. Пробовали звонить, но связи не было. Только смогли отправить товарищам “смс”. По ним и нашлись все, кроме одного наводчика – до сих пор не знаю, куда он делся. Решили выходить из поля – и натолкнулись на избушку. Оттуда выбежал старичок, взмолился, чтобы не заходили в дом, потому что его “ополченцы” убьют. Мы сказали, что спрячемся в сарае. Там начали звонить своим, а те говорят, что командир роты их бросил на той горе и они сами не знают, что делать, уже второй день сидят под обстрелами. Они потом без приказа решили отойти, поехали в направлении наших блокпостов и едва не попали под огонь своих же. Дело в том, что вся техника украинской армии и добровольцев была в белых полосах, на рукавах воинов тоже были белые отметки, а нам никто не сказал об этих опознавательных знаках, не сказал, чтобы телефонами не пользовались. Мы ничего этого не знали, – рассказывает Дмитрий. Только просил у Бога возможности еще хоть раз увидеть своих детей Когда ребята поняли, что бригада не придет им на помощь, решили прорываться дальше. Пожалуй, из-за большого количества телефонных звонков их месторасположение засекли боевики. Дом деда начали обстреливать, в коровнике ранили корову, соседний дом загорелся от попадания снаряда. Ребята вытащили батарейки с мобильных телефонов и бегом из села. Вышли на дорогу и через некоторое время встретили технику батальона “Азов”. Ребят подобрали и отвезли в поселок Агрономический, где размещалось командование их 2-го батальона. Комбат им особо не обрадовался. – Там в окопах мы сидели четыре дня. Нас постоянно обстреливали из танков, минометов, “Градов”. За все это время ни один офицер не пришел к нам, чтобы спросить, живые ли мы тут , есть ли раненые (а они были!), есть ли у нас что есть, пить, есть ли у нас боеприпасы. С каждым днем обстрелы становились все ближе и сильнее. Мы даже голову не могли высунуть из окопов, в туалет там же ходили. Постоянно слышали, что к противникам прибывает техника. На четвертый день они подошли так близко, что могли бросить в наш окоп гранату. Мы не знали, что делать, потому что не имели ни раций, ни патронов, ни пищи. Ночью перешли в другие окопы, связались с комбатом (он сидел в деревне в одном из подвалов, попивал молочко). Комбат сказал, что на следующий день террористы пообещали “зеленый коридор” и мы сможем уехать. Утром 29 августа в селе действительно начали формировать колонну из милиции, добровольческих отрядов, военных пятьдесят первой бригады. Мы сели на БМП и поехали. Я когда увидел, против кого мы там стояли, был поражен! Против нас было около 400 российских военных с современной техникой! Командование предупредило, чтобы с нашей стороны не было ни одного выстрела, потому что будет конец. Мол, русские будут провоцировать. Выстрелы с их стороны действительно были, но стреляли по колесам. Мы не отвечали. Самое ужасное началось, когда cвернули на развилку, – как нам потом говорили россияне, не в ту сторону. Почему так произошло – непонятно, но вдруг со всех сторон начался обстрел. По нашей машине прошлась очередь, водитель резко повернул и врезался в дерево. Дерево упало мне на голову, я упал под машину. Ребята побежали кто куда. Я встать не мог, крикнул товарищу Саше, чтобы помог. Он вернулся за мной, подхватил. Вместе мы побежали, а у нас люди падали, снаряды рвались. Было много раненых и погибших. Мы с Сашей на ходу запрыгнули в автобус, который проезжал мимо, увозя воинов. Но через метров двести в водителя попала пуля, а в сам автобус – мина. Двери были незакрытыми, мы с Сашей сидели у выхода, поэтому успели выпрыгнуть. Другие же ребята начали гореть некоторых разорвало на куски. Это был какой-то ужас! Вокруг дым, все горит, люди бегут! Я Сашу потерял, не смог найти, побежал дальше. Запрыгнул на одну машину, но ее тоже подбили – побежал снова, залез в КРАЗ. Спрятался между кабиной и кузовом, в котором части понтона перевозили. Оттуда отстреливался, пока не ранило. Боли как таковой не чувствовал, еще потом стрелял той рукой. Как заехали за горку, КРАЗ тоже подбили. Я выпал на дорогу, возле меня снаряд разорвался и осколок в ногу попал. Я лежал, вокруг уже тишина царила. Смотрю – неподалеку мужчина раненых перевязывает. Я к нему подполз, позвал – он мне руку забинтовал. Как его зовут, не помню, но очень хотел бы найти и поблагодарить. Он – военный медик из подразделения “Миротворец”. Затем смотрим – едет в нашу сторону БМД русский. Кто еще в “коридоре” был жив, тех добивали выстрелами. Какой-то парень закричал: “Помогите!” – так они в него из РПГ выстрелили. И тишина … Наш врач поднял флаг белый с крестом. Ему издалека крикнули, чтобы бросил оружие и подошел к ним. Мы остались лежать и только молились, чтобы нас не добили. Возле меня лежал какой-то парень – он спросил, как меня зовут. Я ответил, а он говорит: “Приятно было с тобой познакомиться”. Не могу передать, что я чувствовал в тот момент. Только просил у Бога возможности еще раз увидеть своих детей, – делится болезненными воспоминаниями наш земляк. Трое раненых в плену умерли на наших руках – Врач вернулся, сказал, что это русские и они берут нас в плен, если бросим оружие. Мы встали, я помог раненому идти. Когда поднялись на горку, увидели ужасную картину: все внизу горело, все было усеяно трупами. Целый “Урал” с людьми был выгоревший, некоторые раненные кричали. Трупов было где-то пятьсот, очень много (официальная цифра погибших при выходе из “Илловайского котла” – 107 украинских бойцов – ред.). Россияне сначала очень плохо с нами обходились, говорили, что мы наемники, которые за деньги приехали убивать жителей Донбасса. И очень удивились, когда мы им рассказывали все как есть. Они даже спрашивали, правда ли, что мы, “бандеровцы”, детей едим. Это были русские контрактники, из разведка и десант. Комбат их нормальным мужиком оказался. Он говорил, что мы сами виноваты, потому что поехали не той дорогой, без белых флагов, еще и башнями танков крутили во все стороны. Тот комбат затем позволил нашему врачу поехать собрать раненых и кричал своим, чтобы они помогали раненых нести. А еще – извинения у нас просил. В плену было очень тяжело с ранеными. Врач почти ничем не мог помочь, потому что не имел нужных медикаментов. Россияне нам принесли свои обезболивающие, но от них пользы не было. Трое раненых не пережили ночь, умерли у нас на руках. Был там один парень, которому разорвало живот. Он кричал больше всех, плакал, постоянно просил пить, но к утру тоже умер. У другого половины головы не было, зрение потерял. Он тоже очень мучился. На горе пленных было семнадцать, в селе – восемьдесят пять. Некоторые еще ​​маленькими группками сумели выбраться. Все остальные там, в полях, остались. Сашу я еще ищу. Он значится и в списках пленных, и в списках пропавших без вести. Собственно, я и сам до сих пор в списках пропавших, хотя уже сообщил волонтерам, что нашелся. О судьбе своего экипажа тоже ничего не знаю, – опускает глаза Дмитрий.

Із закарпатських міст та сусідніх областей відправили 153 вояків

1411410664_1406199242_yaksho-ne-budemo-goduvati-svoyu-arm-yu-dovedetsya Ще 153-є вояків відправлять на східні кордони країни. Мобілізовані рядові та кваліфіковані офіцери із закарпатських міст та і сусідніх областей. В складі спеціально створеної окремої бойової прикордонної комендатури вони боронитимуть східні рубежі. З військовою підготовкою та з божим благословенням відправляли чоловіків на Хустщині. 

Закарпатський студент захищає Україну
Він воїн. Снайпер. Для когось – звичайний магістрант біологічного факультету. Він один із тих добровольців, які йдуть на війну, аби власними руками вибудовувати майбутнє України. Євген Шелепець нещодавно повернувся зі Сходу…руслан8Позаду – тиждень підготовки в Пісках і два з половиною – у зоні бойових дій пліч-о-пліч із побратимами по зброї і вже перевіреними війною товаришами Коком та командиром батальйону Русланом Каганцем. Вони – бійці 1-го батальйону Добровольчого українського корпусу.Євген поїхав на Схід разом із групою розвідки, яка в першу ж ніч потрапила під мінометний обстріл. Комбат каже: в таких ситуаціях людина або ламається, або стає ще сильнішою. Женя виявився воїном – сильним за характером, свідомим у своєму виборі. На фронті всі мають діяти як єдине ціле, каже хлопець.Там немає поділу на правих чи лівих, західних і східних – там борються всі разом!.. Розумієш, що поруч друзі й ти відповідальний за їхнє життя, а вони – за твоє; що тобі довірили військове завдання, яке треба виконати. І найголовніше: ти воюєш, поки є за що боротися. Можеш переосмислювати свої цінності, змінювати погляди на деякі речі, але ідея завжди залишиться непохитною. У таких випадках до справи слід братися з холодною головою, залишаючи страх та інші людські емоції десь позаду чи збоку.Недаремно кажуть, що дружба перевіряється в біді. На передовій немає місця для сварок чи конфліктів, адже не можна боротися, усвідомлюючи, що за спиною – ображена людина зі зброєю. Маєш бути впевненим у тих товаришах, котрі разом з тобою йдуть уперед.Отак Руслан Каганець довіряє й молодому бійцю Євгену. Хлопець дуже довго просився в зону АТО, і коли в групі з’явилося місце – поїхав, не вагаючись. А там мусиш бути чоловіком, відважним воїном і вірним другом – інакше не вижити.Дуже мало хлопців, зізнається командир, йдуть у добровольці. Молодь уникає відповідальності, часто не усвідомлюючи, що в цій державі їй ще жити й працювати. Не для того ж народ кров’ю і потом здобував незалежність, щоб дозволити знову розірвати Україну на шматки!Це наша країна, наша земля – кожен її шматочок. Вона має вірних синів, які виховуються і розумінням, що на них покладена відповідальність за Батьківщину. Серед них Євген. Він студент, складає сесію, а на канікулах виконує свій громадянський обов’язок перед Батьківщиною.Добровольчий рух закарпатці сприймають по-різному, – продовжують бійці. Багато хто живе за принципом «Моя хата скраю – нічого не знаю», але тішить велика підтримка волонтерів. Нині на фронті продуктів навіть більше, ніж треба, і все це завдяки свідомим громадянам. Люди допомагають просто тому, що з якихось причин самі не можуть воювати. Вони готові віддати останнє, аби ти міг протистояти ворогу.Найкраще піднімають настрій на передовій дитячі малюнки. Коли бачиш зроблені маленькими ручками подарунки з написом «Ні – війні! Ми у вас віримо!», розумієш: боремося за їхнє майбутнє! А ще – за мирне життя тих, хто усміхнено зустрічає нас удома.Українські жінки сильні духом, і цим не лише стимулюють чоловіків, а й показують приклад дітям. Адже саме від виховання жінки залежить те, яким виросте наступне покоління. Та в подібних ситуаціях важлива не лише ідейна, а й військова підготовка, тож влаштовують тренування для жіночого підрозділу. На базі корпусу є талановиті дівчата, які воюють і дають фору навіть чоловікам. Та й всесвітня практика доводить, що найкращі снайпери – представниці прекрасної статі. Так, жінки не повинні воювати, однак ніколи не знаєш, хто стане твоїм бойовим побратимом. Яскравий приклад – Маріуполь: нині там окопи риють жінки. Так само було й на Майдані. Коли жінка допомагає, ефективність чоловіка зростає в рази.Будь-які людські наміри народжуються в душі: навчити людину любити свою сім’ю, свою Батьківщину не можна. Цю рису можна і треба виховувати. Доброволець – це коли ти захищаєш Батьківщину за покликом серця. Коли ти воїн за покликанням.Маємо виховувати свідому патріотичну молодь, у якої порив до свободи буде в крові. Сьогодні люди об’єднуються за святе. Це війна не за економічні інтереси, а за нашу Батьківщину.Колись студенти у битві під Крутами показали, що таке геройство, що українці готові стояти на смерть у боротьбі за найцінніше. Сучасна молодь має з кого брати приклад. Як з історії, так і з сьогодення. Хоча б з Євгена Шелепця. Для когось – звичайний магістрант біологічного факультету УжНУ. Насправді ж це один із тих добровольців, котрі йдуть на війну, щоб власними руками вибудовувати майбутнє України.руслан5

Хто екіпірував для АТО зведений загін силовиків зі Срібної Землі?

012_49869

Це було зроблено за допомогою працівників судів регіону та простих волонтерів. Особлива вдячність бійців загону начальнику УМВС області полковнику міліції Сергію Шараничу – за постійну підтримку під час нашого перебування у зоні бойових дій. Серед кількох десятків закарпатських правоохоронців, які з честю  виконали свій громадянський і службовий обов’язок в зоні АТО на сході України, був і командир обласного спецпідрозділу судової міліції «Грифон» майор міліції Василь МАРКОВИЧ

В Ужгороді зустріли військових, які півроку воювали на Сході

dsc_6699 На цих вихідних до Ужгорода повернулися близько півсотні військових 15 окремого гірськопіхотного батальйону 128 окремої механізованої бригади, які півроку перебували на cході України та брали участь в АТО. Про це інформує власкор ІА ZIK. Рідні розповідають, що своїх хлопців не бачили майже півроку. Вже за кілька годин до приїзду родини військових стояли поряд з військовою частиною на Другетів. Багато мешканців міста прийшло з квітами, а дітки – з жовто-блакитними кульками. dsc_6700 Ще у прилеглому до Ужгороді селі Барвінок автобус із військовими зустріли автомайданівці, вони і супроводжували їх до військової частини. З автобуса хлопці одразу потрапляли в міцні обійми родин та друзів. Спочатку громадськість зібралася перед обласним муздрамтром, планували зустріти вояків гучно у центрі. Проте, керівництво вирішило перенести зустріч до військової частини. dsc_6715 Про війну військові говорять неохоче, зазначають тільки, що пройшли через багато гарячих точок і вдячні Богу, що живі. 24-річний солдат Сергій Шишканинець розповів, що якби там не було важко, їхати назад треба, адже крім нас Батьківщину не захистить ніхто. Поділився юнак враженнями і про місцевих: «Там дійсно люди під впливом пропаганди, спочатку усім була потрібна Росія, за ці місяці ситуація змінилася, більшість людей зрозуміли, що хочуть жити в Україні». Бували й такі дні, коли закарпатські військовій навіть ділилися своїми продуктами з місцевим населенням. «Найважче було в аеропорту в Луганську …», – зізнався хлопець. Наразі хлопці уже поїхали зі своїми родинами додому, попереду у них 10-денна відпустка.

dsc_6704

Очільник закарпатської міліції Сергій Шаранич вручив бійцям іменні годинники, грамоти, грошові премії.

Чимало закарпатських міліціонерів уже побували в зоні АТО на сході України. Одні повертаються додому з бойового чергування на блокпостах у звільнених від терористів містах Донеччини та Луганщини. Їм на зміну їдуть колеги. Наразі маємо понад двісті нових добровольців, які найближчим часом вирушать на схід. В обласному управлінні вітали міліціонерів, які нещодавно повернулися із зони АТО. З вітальним словом до них звернувся начальник УМВС України в Закарпатській області полковник міліції Сергій Шаранич: – Я щиро дякую родинам наших хлопців, які підтримували їх, чекали, надіялись. Дякую волонтерам, які збирали кошти на найнеобхідніше для українських військових. Я пишаюсь закарпатською міліцією. До наших хлопців у зоні АТО немає жодних зауважень. Своєю дисциплінованістю й професіоналізмом ми довели, що ми – закарпатці, європейці й можемо бути прикладом для інших. Я вірю у вас, у весь особовий склад закарпатської міліції, котра здатна з честю виконати покладені на неї державою обов’язки. З такими захисниками й патріотами в Україні обов′язково буде мир і спокій! З нами Бог і Україна! Слава Україні! Велику групу закарпатських міліціонерів, серед яких були працівники спецпідрозділу «Грифон», колишнього «Беркута», патрульно-постової служби та інших підрозділів, заохочено грошовими преміями, Почесними грамотами й цінними подарунками від Закарпатської облдержадміністрації, обласної Ради, МВС та УМВС. Їх їм вручив очільник міліції краю Сергій Шаранич. СЗГ УМВС України в Закарпатській області

На Закарпатті у Виноградові пройшов вечір пам’яті присвячений загиблому солдату Станіславу Кішу

08початок у-залі:36 12.09.2014
40 днів тому, всього через кілька днів після свого 19-річчя, в результаті численних осколочних поранень загинув оноківець Станіслав Кіш. Вшанувати пам’ять героя до Виноградівського ПТУ (в якому до контрактної служби в армії навчався солдат) прийшли його мама, сестра, кохана дівчина, товариш по службі з Полтавщини, викладачі, нинішні учні закладу. Організатори заходу – журналіст та громадський діяч Марія Селехман, свою допомогу надала і бібліотека ПТУ.Особливо вразив глядачів виступ дитячого гурту з Оноку. Широковідома поезія «Мамо не плач», народна пісня «Повіяв вітер степовий» у дитячому виконанні звучали щемливо і щиро.Поіменно були згадані і всі закарпатці, які загинули на війні цього року. Це Сергій Середа, Роланд Попович, Сергій Мартин, Михайло Куля, Василь Наливайко, Віталій Бєліков, Руслан Рущак, Олексій Калинюк, Вільгельм Штольцель, Юрій Білобров, Володимир Чорноус, Дмитро Георгієв, Василь Балог, Володимир Корнєв, Михайло Тимощук, Василь Мартинюк, Олег Тюріков, Альберт Падюков. За кожним прізвищем була зачитана своя життєва історія: життєві принципи, хобі та захоплення, спогади рідних та товаришів по службі.

Стражі порядку Закарпаття готуються до відрядження в зону АТО

1410499958_0_k__52753539375 11 вересня 2014 року на полігоні в селі Астей Берегівського району з особовим складом підрозділів внутрішніх справ області, який готується до несення служби по охороні громадського порядку в східних регіонах України, проводилися практичні тренування зі стрільби з бойової автоматичної зброї. Мета проведення даного тренування полягала у перевірці реальних умінь працівників, підвищення їх майстерності ведення вогню, відточення навичок володіння зброєю та відпрацювання поведінкової моделі при різноманітних операціях. На стрільбах були присутні усі правоохоронці області, які готуються до виконання завдань в зоні АТО у найближчий час, серед них і берегівські міліціонери, які показали одні з найкращих результатів. 1410499949_0_k__52753539375- Практичні навчання проводили кваліфіковані працівники управління сектору кадрового забезпечення внутрішніх справ в Закарпатській області. Які наголосили, що основним завданням таких тренувань — зробити максимум, аби зі Сходу бійці повернулися додому неушкодженими.

Червоний хрест зумів розшукати трьох закарпатських учасників АТО20140910150045Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця зумів знайти трьох закарпатських солдатів, які зникли в зоні АТО. На даний момент всі вони, живі, перебувають вдома.Про це розказала Іванна Сабо, голова Закарпатської організації товариства ЧХ України на прес-конференції, присвяченій Всесвітньому дню надання першої невідкладної допомоги. Радісна подія повернення хлопців з полон трапилася ще в минулому місяці.Як розповіла пані Іванна, в ЧХ діє цілий окрема служба, що займається пошуком зниклих військових. Що стосується зниклих закарпатців, по допомогу до Червоного Хреста звернулися родичі солдат. Служба не займається питаннями звільнення таких військовослужбовців – над цим працюють інші структури. Представники Червоного Хреста полонених знаходять та домовляються про гуманне ставлення до них. В зв’язку з цим ЧХ просить родичів зниклих бійців звертатися і організація докладе всіх зусиль, щоб відшукати людей.

Півроку під обстрілами — і нарешті вдома

7c47ce_0 01523c d51dc5 10 вересня у Виноградові зустрічали військових, які повернулися з зони АТО. Четверо військовослужбовців батальйону «Тиса» перебували там півроку. Біля військової частини зібралися як знайомі хлопців, так і просто небайдужі люди. Привітати бійців з поверненням також прийшли і два їхні побратими, які були в АТО і зараз перебувають на лікуванні. Зустрічали хлопців оплесками та бажали Божої благодаті. Адже досі невідомо, чи повернулися вони у короткочасну відпустку, чи це буде процес ротації. Три Василі, три солдати − Василь Маркус, Василь Продан, Василь Суходольський і старший прапорщик Михайло Візінканич — з Виноградова. Зараз повернулися із станиці Луганська Макарове, − кажуть, обстановка там неспокійна. “З нашої сторони – мир, спокій. А з сторони Росії наших обстрілюють, − розповідає Михайло Візінканич. – Я вдома. Ми всі живі, здорові. А хто не повернувся – вічна їм пам’ять…”

Закарпатські військові продемонстрували, як вони “ладнають” з терористами (ФОТО)

1410357246_708-0796857463_3

Сьогодні, 10 вересня, в мережу потрапили фото затримання сепаратистів військовими із 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади із Закарпатської області …  Як повідомляють “Новини Закарпаття“, стверджується, що бійці 128-ї бригади в зоні АТО затримують автомобілі з терористами з ЛНР. Бійці 128-ї бригади (із Закарпаття) показали фото із зони антитерористичної операції, де затримують автомобілі сепаратистів з ЛНР.  На опублікованих сайтом знімках видно що лежать на землі люди в камуфляжі з георгіївськими стрічками і російською символікою, на яких спрямовані дула автоматів. Матеріал має таку назву: “Фоторепортаж. Бійці 128-ї бригади показали, як вони знищують терористів ЛНР”. Де саме зроблені фото, поки не вказано …

Закарпатець провів у “вогняному пеклі” п’ять місяців

У середу він із бойовими товаришами повернувся додому – їх зустріли море квітів, гарячі обійми, поцілунки, сльози радості і тривоги. 0_k__52753539311 25bf842dcaed3f1124280f44cec85c8e Донбас – Закарпаття. У середу, 10 вересня, у Новому Селі урочисто зустрічали Василя Маркуся, солдата,який повернувся із зони АТО після виконання бойового завдання а також солдатів, які воювали і повернулися на Закарпаття разом із ним. Воїнів привітав сільський голова, Пінтє Василь Васильович, подякував захисникам України за мужність і героїзм, наголосивши, що “завдяки тому, що вони були там, ми жили тут”. Під час зустрічі прозвучали привітання від влади, загальноосвітньої школи, бібліотеки і амбулаторії Нового Села. Відтак під вигуки присутніх “Герої!” вояків сердечно вітали школярі, рідні, близькі. Було море квітів, гарячі обійми, поцілунки, сльози радості і тривоги.

Закарпатським бійцям в зоні АТО
потрібна допомога
1410334267_2_628 Закарпатські бійці у складі п’ятого підрозділу Добровольчого Корпусу ”Карпатська Січ” вже близько місяця беруть активну участь у ході бойових дій на сході України.Січовики знаходяться у самому вирі подій ще з початку майдану, а тепер боронять нашу державу з автоматами в руках. Бійці пліч-о-пліч з воїнами української армії успішно тримали оборону в селі Пески, що під Донецьком, брали участь у бойових вилазках, обороняли блокпости на Донеччині. “На жаль, попри очікування на життя “по-новому”, новими стали хіба методи грабунку держави і репресій проти тих, хто з цим не згодний. Тому відповідно, що вояки не мають хорошого озброєння та амуніції (все купується за власні кошти чи допомагають волонтери, небайдужі люди). ”Зверху” часто надходять відверто безглузді накази, добровольців кидають напризволяще, адже владі вигідно позбутись молодих патріотів, які готові на відчайдушні та радикальні дії. Лишній доказ тому – чергове так зване “перемир”я”, в ході якого продовжують гинути захисники нашої Вітчизни”, – повідомляє Новому Закарпаттю “Карпатська Січ”. А тому їм нема на кого покладатись, окрім як допомоги свідомих громадян, заради яких, власне, бійці там і воюють. Отож просимо небайдужих відгукнутись і допомогти у захисті України.
Представник ромської національності служить
із закарпатськими вояками (ФОТО)1410275419_1Хлопець один з кращих кулеметників. Закарпатські роми також готові воювати за Україну. Про це пише один із військовослужбовцівСтаніслав Шух на своїй сторінці у Фейсбук. “На фото поруч зі мною один з представників ромської національності, який служить в одному підрозділі зі мною. Хлопець не просто служить – він один з кращих кулеметників у нашій команді, і не просто кулеметників, а кулеметників-снайперів. Вчора, коли ми стріляли на полігоні, він умудрився кількома залпами одну з мішеней перетворити в купу сміття”, – йдеться у повідомленні. Імені сміливого рома поки не називають.

Закарпатців поки не мобілізуватимуть

42

В Україні завершилась мобілізація У ЗСУ набирали з 22 липня впродовж 45 днів Третій етап мобілізації до лав Збройних сил України завершився. Про це сьогодні на брифінгу повідомив спікер інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко. “Усіх, кого треба було призвати до лав Збройних сил України та інші військові формування, вже відібрано… Усіх необхідних людей зібрано і відправлено в навчальні центри для оновлення своїх навичок”, – додав Лисенко. Нагадаємо, 17 березня Верховна Рада затвердила указ про часткову мобілізацію, яка тривала 45 днів. На початку травня оголосили другу хвилю мобілізації на той самий термін, а 22 липня – третю.

⊄Кримчани в Ужгороді розповіли про знущання з українців на окупованому півострові

1394692548_1 Про це на своїй сторінці у мережі Фейсбук інформує керівник банківської установи Інна Конар: – Сьогодні в офіс приходила клієнтка з мамою, котра тільки-тільки вирвалась (в буквальному сенсі) із Севастополя. Літня жінка проживала там багато років зі своєю молодшою донькою. І ось їй довелось спішно і через жаль, майже за безцінь продавати квартиру та тікати з рідного міста. Старенька розповідає: “Не варто вірити тому, що пишуть у газетах та показує телебачення (мабуть російське). Насправді все не так. У Севастополь після окупації наїхало багато чеченців, котрі силою змушували місцевих отримувати російські паспорти, знущаються над українцями. Її ж донька боялась навіть вийти на вулицю, бо чорнява та симпатична. Озброєні чеченці проходу не давали. На роботу влаштуватись неможливо, ціни катастрофічно зросли, з отриманням пенсії проблеми (нереально зняти з карток готівку, лише розрахунок в магазинах), люди стали злі, незадоволенні та залякані”. Тепер жінка шукає для придбання квартиру в Ужгороді і намагається не згадувати про вирваний і знищений цілий шмат її життя.

Бойцы 128 – й бригады уничтожили БТР террористов (ФОТО)

Некоторые бойцы 128 – й бригады (Закарпатья) в соцсетях продемонстрировали БТР 80 террористов “ЛНР” который был уничтожен нашими героями. Фото в сети появилось, еще до подписания договора о временном перемирии. 6GhBZ-QUf0o b_tgo6-ry8A Z8d10KVVuzY NNrHrktPubM

Рахівщина попрощалася із загиблим в зоні АТО військовим (ФОТО)

Михайло Марфіч загинув під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків 1410245639_bez_imeni_23 У Рахові прощались із загиблим в зоні АТО Михайлом Марфічем. 42-річний військовий загинув під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та обстрілу з РСЗВ «Град» 25-26 серпня. Провести в останню дорогу героя, який поліг за мирне життя своїх співвітчизників, прийшли представники влади району та міста, бойові побратими та прості громадяни, повідомляє прес-служба Рахівської РДА. Невичерпний патріотизм, відданість ідеалам незалежної, демократичної та заможної України, непохитний бойовий дух Михайла назавжди залишиться яскравим прикладом для всіх. Це велика втрата не лише для родини загиблого, а й для всієї Рахівщини. Михайло був палким патріотом та віддав своє життя за кожного українця.

У Чопі учень місцевої школи за гроші, які збирав на мобільний телефон, купив військовим бронежилет

1410179507_unnamed-13-350x350 Днями до Чопського прикордонного загону завітали учні місцевої ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів, поруч з якою дислокуються охоронці кордону. «Сусіди»-школярі провели зворушливу і, разом з тим, патріотичну акцію – на зібрані всіма учнями кошти вони закупили продукти харчування, засоби гігієни для потреб «зелених беретів», які будуть вирушати на схід, в зону АТО. Крім того, матеріальну допомогу вони доповнили досить душевними листами і малюнками для захисників Батьківщини та врученням державного прапора. Проте, під час заходу мав місце ще один зворушливий момент – Сергій Клочаник, учень 11-А класу, вручив прикордонникам бронежилет, який придбав за власні кошти, що їх збирав на придбання коштовного мобільного телефону. Як зазначив сам випускник, поки держава і наші воїни у небезпеці, телефон зачекає. Приємно вражені таким патріотизмом і щирістю своїх юних благодійників, охоронці кордону висловили їм та директору закладу, Євгенії Демчик, безмежну людську вдячність і запевнили, що зроблять все від них залежне, для того аби в Україні запанував мир. Адже хіба можливо думати інакше, коли воїни стоять за свій народ, а народ стоїть за своїх воїнів. 1410179585_unnamed-2-e1410170527730

Солдата із Мукачева звинувачують у дезертирстві і тримають в одному із СІЗО Луганщини

1410102470_a65809a6-a532-40e0-b1d1-9c086d3bf5f4_cx0_cy9_cw0_mw1024_s_n-350x350 В Старобільському СІЗО перебувають більше десятка українських солдат, яких звинувачують у дезертирстві. Про це повідомили місцеві громадські працівники, на«круглому столі» що відбувся вчора в РДА. За словами активістів, кількість солдатів, що знаходяться в СІЗО, сьогодні становить вже більше десятка. Військові захищали луганський аеропорт, потім їх відпустили у звільнення. Після цього солдати відмовилися повертатися назад обороняти аеропорт. ” Над ними хочуть провести показовий процес в Новопскові”, – повідомили громадські працівники. «Поки не вдалося з’ясувати, солдати з яких регіонів знаходяться в Старобільському СІЗО, відомо лише про те, що один з них уродженець закарпатського міста Мукачево», – повідомляє місцевий сайт CityNews. Відзначимо, оборона луганського аеропорту тривала 5 місяців, він неодноразово обстрілювався сепаратистами. Кілька днів тому українським військовим було наказано покинути будівлю аеропорту, яка на сьогоднішній день фактично зруйнована.

Україна і терористи обмінялися списками полонених: йдеться про тисячі людей

1410019169_poloneni Українська сторона обмінялася з терористами списками полонених. Про це повідомив представник України на переговорах у Мінську екс-президент Леонід Кучма, інформує «5 канал» у суботу, 6 вересня. Кучма сказав, що процес обміну готові розпочати негайно. Російський посол Михайло Зурабов зазначив, що таких полонених із кожного боку – щонайменше по тисячі. Звільнення заручників – один із пунктів плану домовленостей, ухвалених під час засідання тристоронньої контактної групи у столиці Білорусі Мінську. Угода має 12 пунктів, що мають стати базовими для деескалації конфлікту на сході України. На основі документу буде розроблено дорожню карту із деталізацією цих пунктів. Серед іншого – це двостороннє припинення вогню, амністія для тих, хто включений у мирний план –мова йде про сепаратистів, які не скоювали тяжких злочинів. Між тим, вже сьогодні повинні відкритися коридори для постачання гуманітарного вантажу до Луганської та Донецької областей.

Берегівські стражі порядку повернулися із “гарячого”сходу України (ФОТО)dsc_0077_0 Перша зміна берегівських правоохоронців повернулася із зони АТО.  З нагоди повернення міліціонерів Берегівського районного відділу міліції з зони проведення антитерористичної операції, за участі керівників Берегівської районної державної адміністрації та Районної ради, журналістів та представників громадськостівідбулись урочисті збори, де на адресу берегівських правоохоронців звучали слова подяки та привітань зі щасливим поверненням. Сьогодні в приміщенні Берегівської міліції в урочистій обстановці аби подякувати правоохоронцям за хорошу службу та належне виконання службових обов’язків на Сході держави, до міліціонерів звернулися голова Берегівської районної державної адміністрації Іштван Петрушка, який сказав «що знімає капелюха» перед бійцями, які мужньо і згідністю виконували завдання щодо захисту єдності держави в рамках проведення антитерористичної операції на Сході України, чим самим довели те, що вони є справжніми захисниками свого народу та Батьківщини. Із словами вдячності та підтримки від імені молодого покоління Берегівщини до правоохоронців звернулися, учні Берегівської загально-освітньої школи №3 та української гімназії, які дякували бійцям, за те, що вони не шкодуючи своїх сил і життя, боролися за мирне майбутнє. З благополучним поверненням бійців із зони АТО додому, до своїх дружин та дітей, привітав і чоловічий український хор «Купаж» під керівництвом Ігоря Полянського. Хор виконав молитви за бійців, а іподиякон Свято-Троїцько-Михайлівського собору міста Берегово – Петро, який також являється солістом хору, передав правоохоронцям ікони із зображенням святих, щоб вони їх оберігали при виконанні бойових завдань. Урочистість завершилася виконанням Гімну України.

Прокуратура: На Закарпатті ніхто не підтримує ідеї сепаратизму

Як повідомив під час зустрічі з громадськістю прокурор Закарпатської області Олег Сидорчук, русини Закарпаття не підтримують ідей сепаратизму, які проповідує самопроголошений прем’єр-міністр Підкарпатської Русі Петро Гецко. p_98432_1_newsmiddle «Лідери переважної більшості русинських організацій краю не підтримують ідеї сепаратизму та позицію самопроголошеного прем’єр-міністра Підкарпатської Русі Петра Гецка що до визнання Республіки Підкарпатська Русь та невизнання унітарності України», – зазначив прокурор. Він уточнив, кримінальне провадження у справі Петра Гецка, якого звинувачено у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України вже завершено і винесено відповідний вирок, передає Укрінформ. «Однак, оскільки підозрюваний переховується на території Російської Федерації, він оголошений у розшук», – повідомив прокурор Закарпаття. Нагадаємо, прем’єр неіснуючої держави Підкарпатська Русь Петро Гецко від імені русинів звернувся до президента РФ Путіна з проханням провести миротворчу операцію на Закарпатті, відновити та визнати державність Республіки Підкарпатська Русь. Крім того, в інтерв’ю одному з російських телеканалів Гецко публічно закликав до невизнання унітарності України.

Під час допитів закарпатські сепаратисти різко стають патріотами України

1409833502_zagruzheno-2 Прокурор Закарпатської області на зустрічі з громадськістю пояснив, чому кримінальних справ по русинському сепаратизму так небагато (всього чотири) і з якими труднощами стикаються слідчі при перевірці фактів. Справа в тому, що абсолютна більшість русинських інтернет-бійців різко міняють свої погляди при зустрічі зі слідчими. Виявляється, що їхні сторінки в Інтернеті фальшиві або ж аканти зламані, а самі вони ніколи так не вважали. Зокрема, завжди відмовляється від позиції, задекларованої в Інтернеті, Іван Петровцій. Прокурор запевняє: в питанні сепаратизму є чітка співпраця з міліцією та СБУ, прізвища найактивніших відомі, їхні заяви уважно вивчаються. “І Сидор, і Петровцій, і багато інших нами скрупульозно розробляється. Проводиться низка заходів і ситуація чітко відстежується ”, – запевняє він.

ЛИСТ ПРОКУРОРУ РАХІВСЬКОГО РАЙОНУ

  УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА ПРАВОЗАХИСНА ОРГАНІЗАЦІЯ

“СПРАВА І ЧЕСТЬ”

c.Богдан  вул.Шевченка, 17  Рахівський район, Закарпатська  область, 90645 т/моб +380674098027 e-mail:Transcarpathia.sich@meta.ua

№ 17 від 01.08.2014р.                                           Прокурору  Рахівського району

Звернення

18 серпня цього року в інтернет виданні http://www.rakhiv.in/NewsOpen/id_news_181507  була  опублікована  публікація  “Голова Рахівської РДА пішла у відпустку, хоча за законом не мала права”,що викликало  обурення та чи мало запитань в громадкості? У відповідності  до Конституції України та вимог ст.ст.15-21 Закону України “Про звернення громадян”,  Закону України „ Про громадські об’єднання”, закону України “Про прокуратуру” Прошу:

  1. Перевірити факти викладені в інтернет виданні http://www.rakhiv.in/NewsOpen/id_news_181507 щодо законності отримання відпустки  головою  Рахівської  РДА Іриною Вербіцькою та нарахування премій по 120% окремим працівникам Рахівської РДА.

Про прийняте Вами рішення та вжиті заходи прокурорського реагування повідомити мене належним чином письмово у терміни визначені діючим чинним законодавством України. З повагою до Вас, Голова організації                                                         М.Ю. Кокіш-Мельник

Угорський “братчик” Аттіла захищає Україну в батальйоні “Шахтарськ” p_98230_1_newsmiddle атила2“Як би там не було – залишаємось на обороні Маріуполя!”, – написав у себе на сторінці у мережі 30 серпня угорець за батьком, а українець за свідомістю Аттіла Селлеі-Довженко.Аттіла є одним з командирів батальйону «Шахтарськ», який був створений у червні 2014 року у структурі ГУ МВС України в Дніпропетровській області.Цікаво, що 30-річний Аттіла – також є сином угорського поета Яноша Селлея, котрий мешкав колись у Києві.Про нього згадує епатажний письменник Лесь Подервянський: – Яскравим персонажем був Янош Селей. Мадярський поет-бітнік, який мешкав у Києві. Людина вільна й незалежна. Янош був зайвим при будь-якому режимі. Був схожий на Параджанова у цьому сенсі. Зокрема згадує і про епізод, коли Янош вирішив поїхати у Будапешт до родичів, але напередодні купив ящик горілки та покликав до себе друзів. Однак так нікуди і не поїхав – бо все десь загубив під час гульки, і паспорт, і гроші. Натомість не розгубився і продовжив веселитися…  
Під Іловайськ після обстрілу “градами” загинув 42-річний військовий з Закарпаття1409662985_7087986756425 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) загинув військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), Михайло Марфіч із Закарпатської області.3-й батальйон їх цієї бригади опинився в оточенні біля населених пунктів Березно, Оленівка, під постійним артобстрілом. Після танкової і артилерійської атаці російських бойовиків під Іловайськ і Старобешево і обстрілу з РСЗВ «Град» 25-26 серпня загинули і потрапили в полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади. Зараз район не отримав документальне підтвердження загибелі військовослужбовця, проте відомо, що його вже транспортують в Рахів. Ще 29 серпня боєць числився в списках розшукуваних волонтерами військових. В Facebook громадський діяч Наталія Соколова опублікувала списки бійців п’ятдесят першого бригади, які можуть бути пораненими і перебувати в лікарнях, а також полонених. Це вже третя втрата для Рахівського району за час військових дій на сході України. Так 4 липня в результаті ракетно-артилерійського обстрілу одного з блок-постів в зоні проведення АТО загинув військовослужбовець за контрактом Олексій Калинюк, родом з міста Рахів, який проходив службу у в / ч А 1778 у м Ужгород. 14 серпня вночі в боях під Луганськом загинув солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) Василь Мартинюк.
Про “армійський” благодійний книжковий ярмарок1409726343_012_49632 3-4 вересня у приміщенні ректорату Ужгородського національного університету (пл. Народна,3) відбудеться благодійний книжковий ярмарок. На ньому будуть представлені підручники, наукова та художня література з особистих бібліотек викладачів УжНУ та всіх бажаючих, які хочуть долучитися до акції. Усі виручені кошти підуть на підтримку українських солдат у зоні АТО.Організатори запрошують студентів, викладачів, а також всіх небайдужих ужгородців долучитися до благодійного ярмарку.Час роботи книжкового ярмарку: 3 та 4 вересня з 10-ї до 16-ї години.Протягом роботи ярмарку відбуватимуться виступи письменників та поетів Закарпаття, а також автограф-сесії. Зокрема, Мирослава Дочинця, Михайла Рошка, Василя Кузана, Валентина Кузана, Томаша Деяка та інших.
МЗС України заявило про відкрите збройне вторгнення Росії1409670299_4efdd2f969559e8b1c92e99f32ded48e1393687792 Росія перейшла до відкритого збройного вторгнення на територію України, констатують у Міністерстві закордонних справ (МЗС) України.«Впродовж останнього тижня ситуація на сході України кардинально змінилася. РФ від прихованої війни перейшла до відкритого збройного вторгнення на територію України», – заявив речник МЗС Євген Перебийніс на брифінгу у вівторок, передає «Інтерфакс-Україна».Він поінформував, що на території України діє не менше чотирьох батальйонно-тактичних груп Збройних сил РФ.«Ми розцінюємо це як зухвалий акт агресії. У цій ситуації Україна вживатиме всіх заходів для реалізації свого невід’ємного права на самооборону, в тому числі у відповідності зі ст. 51 Статуту ООН», – наголосив він.У цих умовах, за словами дипломата, Україна розраховує, що міжнародне демократичне співтовариство надасть українській державі ефективну допомогу для відсічі російської агресії.«Своїми діями Росія намагається дестабілізувати не лише Україну, а й увесь регіон. Україна вже де-факто стала майданчиком зіткнення між Заходом і Сходом, на кону якого – майбутнє демократії та безпеки на європейському континенті», – констатував Євген Перебийніс.За його словами, російські військові продовжують обстрілювати блокпости сил АТО, міста і цивільний транспорт, українська сторона продовжує фіксувати випадки вторгнення у свій повітряний простір, в східному регіоні спостерігається накопичення бронетехніки і артилерії ЗС РФ.«У зв’язку з цим МЗС України висловило черговий протест російській стороні», – сказав він, додавши, що була направлена нота з приводу грубого порушення Росією норм і принципів міжнародного права.

“Мукачівці – військовим”

"Мукачівці – військовим"
З підтримкою та порозумінням освітяни міста, учнівська та батьківська громадськість віднеслась до міської благодійної акції «Мукачівці – військовим». Першого вересня благодійні скриньки встановлено у всіх навчальних закладах – вони замінили розмаїття квітів, якими традиційно супроводжувалось свято Знань. Благодійні скриньки поповнюватимуться новими внесками до 5 вересня. Ця акція – вияв свідомості, милосердя, громадянської позиції вчителів, школярів та їх батьків.

Запрошуємо всіх, кому не байдужа доля країни, її патріотів, долучитися до акції і зробити свій внесок у боротьбу за волю і незалежність України. Зібрані кошти буде переведено до новоствореного міського Благодійного фонду допомоги військовим Мукачева, що виконують свій обов’язок у зоні АТО.

Ужгородом проїхали танки

Кілька днів під Ужгородом на залізничні платформи збирали військову техніку і потрібні для захисту країни автомашини. Техніку звозили, зокрема, й з полігону неподалік міста. 
1 вересня все це вирушило в дорогу, зокрема, через обласний центр Закарпаття. Багато містян зберегли собі на згадку фото і відео цього незвичного потягу, який серед дня перетнув усе місто. 
Як відомо, минулого тижня прем’єр Арсеній Яценюк зобов’язав передати зброю і техніку зі складів Міноборони для потреб армії, Національної гвардії та збройних формувань. Якщо вже поїхали й закарпатські – перемога точно буде!

1409655374_1409585163_img_1002-81-300x180 1409655388_1409585142_img_0990 1409655409_1409584917_img_0977 1409655427_1409585086_img_0999

Ужгородська державтоінспекція майже в повному складі відправляється в АТО і закликає всіх водіїв проявити свідомість і не порушувати правила дорожнього руху. 1409658476_85-8079685746_6 У п’ятницю більшість співробітників ДАІ м Ужгорода відправляються в зону АТО строком на один місяць. В місті залишиться максимум 5 співробітників структури, які просто фізично не зможуть як слід контролювати дотримання ПДР на дорогах. У зв’язку з цим керівництво ДАІ закликає: будьте патріотами – дотримуйтесь правил дорожнього руху. Як пояснив сам начальник Ужгородського ДАІ Олексій Співак, зараз багато людей допомагають країні у війні, як можуть: одні йдуть в добровольці, інші займаються волонтерством, ще хтось, не маючи вільного часу, жертвує гроші. Але є й люди, які просто вважають достатнім повісити на автомобіль прапорець України, але при цьому навіть не припаркуються в місті так, щоб не заважати оточуючим. У зв’язку з цим Олексій Михайлович закликає: проявляйте свій патріотизм не тільки, хто писав гнівні коментарі в Інтернеті і розвішуючи модну нині національну символіку, але і в таких звичайних речах, як дотримання українських законів. Крім того, співробітники ДАІ звертаються до всіх активістам міста з проханням: – Якщо побачите порушення водіями правил дорожнього руху, то не проходьте мовчки повз, а зробіть водієві зауваження. Бо дуже важливо, щоб протягом цього місяця, поки не буде ДАІ, в місті залишався порядок на дорогах.

Гроші, які батьки планували витратити на букети, передали солдатам

1409561566_img_6147 1409561600_img_616011 вересня кілька навчальних закладів Ужгорода та Мукачева вирішили долучитися до підмоги армії у вельми оригінальний та дієвий спосіб – прийшли на лінійки без букетів квітів. Таку ініціативу зокрема підтримали батьки 1В класу НВК «Пролісок» міста Ужгорода, повідомляє 7 ДНІВ.

Замість квітів у руках дітей синьо-жовті кульки та прапорці. Натомість усі гроші, які батьки планували витратити на букети, передали волонтерам, котрі допомагають закарпатським солдатам.

Допомога вийшла дійсно суттєва (скільки саме – волонтери підрахують згодом), бо якщо тільки в одному садочку перебуває 250 вихованців, а один букет коштує щонайменше 50 гривень, то з одного такого закладу можна зібрати мінімум 12 тисяч гривень. А це справжня підмога військовослужбовцям.

Хоча зовсім без квітів вихователі не зосталися, бо ж батьки переважно принесли і букети, і здали гроші. То ж і Першовересень зустріли, й армії допомогли.

Як виглядає патріотична лінійка – на фотографіях.

“ИМЕННО НА ВОСТОКЕ ИДЕТ БОРЬБА ЗА ЗАКАРПАТЬЕ” – ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОБОРОНА КРАЯ ОТПРАВЛЯЕТСЯ В БОЙ

Мы, бойцы Закарпатского батальона территориальной обороны, осознавая наш долг встать на защиту родной земли, просим отправить нас на выполнение боевых задач в зоне АТО”, – говорится в обращении 27-ми бойцов закарпатского тербату, которое было удовлетворено только после обращения уже в Киев, непосредственно к министру обороны Валерию Гелетею.

До этого военные килькарзово с аналогичнимм просьбами обращались к руководству области, где такие обращения бойцов по неизвестным причинам долгое время игнорировалось, – пишет на своей странице в социальной сети Фейсбук общественный активист Святослав Бабиля.

Свой сообщение Святослав Бабиля символически назвал “О патриотизме и саботаже”.

В записи общественного активиста говорится, что в минувшую субботу, 30 августа, в зону АТО отправились 27 бойцов Закарпатского батальона территориальной обороны – того самого батальона, который, по словам “губернатора” Валерия Лунченко, должен был выполнять задачу обороны лишь в области.

“Сама история отправки бойцов выглядит очень неоднозначно. Так случилось, что мне пришлось стать частью этой истории, ведь в отряде уже почти месяц служит мой друг, Иван Пайда, который мобилизовался, как доброволец. (Тот же член исполкома, которого Щадей исключил из состава за активную позицию против поднятия цен в общественном транспорте).

Не хочется вникать в ситуацию внутри тербата, потому что считаю, что рассказывать о ней должны сами бойцы, но то, что там не все хорошо – факт.

Итак, часть личного состава, несмотря на ситуацию в стране уже длительное время обращалась к руководству батальона (так и военкомат) с просьбой отправить их для выполнения боевых задач в зону АТО.

Их инициатива все время игнорировались, поэтому, ребята приняли решение официально обратиться к Председателю ОГА, с соответствующим заявлением.

После регистрации заявления представитель бойцов посетил кучу кабинетов ОГА, где обещали решить вопрос, на чем все остановилось.

Понимая, что их обращение попало в очередной долгий ящик, в конце концов, решили написать к министру обороны Украины Валерию Гелетею. Обращались просто, через Фейсбук, добавили копию заявления на Лунченко. И, не поверите, через несколько часов пришел приказ на сборы. На следующий день, группа в составе 27 бойцов отбыла в зону АТО. Оказывается, они, все же, еще как нужны в АТО.

Следует отметить, что эти 27 бойцов – только на часть из тех, кто проявлял желание ехать на Восток.

Остальные сейчас дислоцируются не в Ужгороде, поэтому, не могли подписать обращение.

закарпатські військові готові до захисту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *