Мукачівці попрощались з відданим сином рідної землі Павлом Стецем (ФОТО)

Сьогодні вже вдруге за листопад Мукачево прощається з загиблим на Сході України земляком. Під час обстрілу у населеному пункті Нікішино Донецької області не стало сержанта 128-ої гірсько-піхотної бригади Павла Стеця.

На панахиді були присутні рідні, близькі,друзі, знайомі, керівництво міста, військові, представники громадських організацій та звичайні мукачівці.

Очолив заупокійне богослужіння єпископ Мукачівський та Ужгородський Української Православної Цервки владика Феодор. Він зазначив, що Павло помер мужньо, як воїн. І ця смерть, як й інші втрати життя на війні, є найжахливішими у житті людини.

Завтра мукачівці прощатимуться із загиблим на Донбасі Павлом Стецем

Завтра мукачівці прощатимуться із загиблим на Донбасі Павлом Стецем

28 листопада 2014 року, у п’ятницю, об 11:00 в Центральному кафедральному соборі на честь ікони Почаївської Божої Матері (площа Федорова), відбудеться поминальне прощання за загиблим під час виконання військового обов’язку на сході країни, мукачівцем, військовослужбовцем 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Павлом Стецем.

Запрошуються усі до проводів земляка, який віддав своє життя за волю України.

Нагадаємо, що тіла трьох загиблих закарпатців сьогодні привезуть на закарпатську землю.

Закарпаття прийматиме черговий “вантаж 200”

Сьогодні на Закарпаття привезуть тіла трьох загиблих у зоні АТО краян. Літак із трунами приземлиться в ужгородському аеропорту.

Усі полеглі герої – бійці 128-ї гірсько-піхотної бригади: капітан Микола Будз (с.Чорнотисово, Виноградівський район), молодший сержант Олександр Ігнатишин (смт. Міжгір’я) і сержант Павло Стець (м. Мукачево).

Похорони солдатів відбудуться у районах, де проживали хлопці, – повідомили у Закарпатській ОДА.

Вчора Ужгород прощався з Ігорем Розлуцьким, загиблим в АТО (фото)

Вчора Ужгород прощався з Ігорем Розлуцьким.

23 річний Ігор на загинув під час бою в ніч на 20 листопада на одному з блокпостів, який атакували бойовики.
А керівництво країни каже, що у нас перемир’я….

Ужгород прощався з Ігорем Розлуцьким

Ужгород прощався з Ігорем Розлуцьким

Вічна слава і пам’ять нашим героям! Хоча матерям ніякі слова і слава не допоможуть…
А ти, Господи, спини усі гріхи тих, хто не прийшов до покаяння!

На светлую память о погибшем в АТО Руслане Семчище …

На светлую память о погибшем в АТО Руслане Семчище ...

Необъявленная война на востоке Украины, во время так называемого перемирия, унесла жизниеще двоих героев.

19 ноября 2014 у города Станица Луганская, что на Луганщине, во время выполнения боевого задания героически погибли наши земляки – Игорь Розлуцкий и Александр Семчище.

Житель села Ореховица Руслан Семчище почти 4 месяца  провел в зоне проведения АТО. Мужественно и отважно защищал нашу Родину от врагов в составе 128 ОГПБР. Во время боев получил травмы, несовместимые с жизнью. Ему было всего 37 … Без отца остались двое несовершеннолетних сыновей, без мужа – молодая жена, без любимого сына – родители, без брата – сестра.

Память о настоящем воине и товарища, порядочном и отзывчивом человеке, который до конца своей жизни выполнял  свой долг, навеки останется в наших сердцах. Руслан Семчище навсегда будет в нашей памяти образцом порядочности, честности и отзывчивости к людям.

Мы склоняем головы в трауре и выражаем искреннее соболезнование близким и родным героя, отдавшего свою жизнь за мир и независимость Украины.

Светлая память о мужественном защитнике Отечества навсегда сохранится в наших сердцах.

Слава Украине! Героям Слава!

У скансені міста над Ужем помоляться за загиблих українських воїнів

foto

Православні закарпатці у п’ятницю, 21 листопада, святкують Собор Архістратига Михайла.

Михайло – один із найбільш шанованих святих в Україні. Він зображується з довгим мечем, і це не випадково, бо саме Михайло переміг диявола і скинув його з неба за що і отримав звання архістратиг, тобто воєначальник.

В Ужгороді на Михайла пройде святкове богослужіння в старовинній музейній церкві в Ужгородському скансені. Крім власне служби Божої, відбудеться також вшанування пам’яті Небесної Сотні та загиблих українських військових у рамках відзначення Дня Гідності та Свободи!

Богослужіння розпочнеться об 11 годині.

На Закарпатье похоронили героя АТО

18c60c6-img-0537-1 437a9fb-img-0538-2 746ce69-img-0543-3 c1b320c-img-0544-4 e095013-img-0561-5

Сегодня, 12 ноября, в городе Мукачево провели в последний путь военнослужащего Александра Бабича. Александру было 38 лет, у него осталась семья. Умер Саша 8 ноября, в военном госпитале, из – за полученных ранении в зоне АТО на Донбассе.

Вечная память герою Украины!

Анонс Закарпатья

Ще одного загиблого земляка відспівають у місті над Латорицею

20140716093258-300x197

Завтра, 12 листопада, у Мукачеві об 11 годині в Центральному кафедральному соборі на честь ікони Почаївської Божої Матері (площа Федорова), відбудеться церемонія поховання загиблого під час виконання військового обов’язку на сході країни мукачівця Олександра Бабича.

Військовий помер у суботу в Дніпропетровському шпиталі, в результаті отриманих травм. У чоловіка залишились дружина та двое дітей:  найменшій дитині – рочок, другий – ходить в третій клас.

Хоч Олександр Бабич родом не з Закарпаття, але довгий час проживав з дружиною та дітьми в Мукачеві.

Виконавчий комітет Мукачівської міської ради запрошує мукачівців провести в останню дорогу земляка-військовослужбовця, який віддав своє життя за волю України.

 

Балога – Полтораку: Нехай нарешті не лише волонтери, а і міноборони займеться забезпеченням армії

Народний депутат зверувся до міністра оборони з депутатським зверненням.

– Є така приказка: “Протягни йому палець – він руку відкусить”. Чому я її згадав? Бо вона найкраще підходить, щоб описати Міністерство оборони. Коли почалася війна, кожен, хто чим міг, допомагав армії. Всі розуміли, що країну треба підтримати, бо ворог біля воріт, відлік йде на години, і держава не встигне усе закупити, навіть, якщо на те будуть кошти. А зараз волонтерська допомога стала для чиновників Міноборони чимось таким, за що і “дякую” не скажуть. Більше того, вони напевно вважають, що бюджет уже не потрібен – на все люди скинуться, – зауважив Віктор Балога.

– От, наприклад, нещодавно на Закарпатті створили новий структурний підрозділ ЗСУ. Привезли людей у приміщення без котельні, без ліжок, без води, без каналізації, без кухні. Єдина відмінність від польових умов – наявність даху над головою, але і той протікає. Так особовий склад і тримають в умовах, схожих на колонію. Дисципліна і моральний стан військовослужбовців аналогічний умовам проживання. А Міністерство оборони ні кує, ні меле. В результаті, командир військової частини (через брак досвіду, чи не розуміючи, що це порушення Бюджетного кодексу) звертається до обласної ради, щоб їх забезпечили усім, починаючи від ліжок, закінчуючи зимовим одягом, мітлами і оргтехнікою, – навів приклад нардеп.

– Розумію все, і те, в яких важких умовах живуть військові. Але, треба вже кінець-кінцем і совість мати. Ну не може громада забезпечувати і тих, хто зараз на блок-постах захищає нашу державу, і тих, хто служить в тилу. Бо з такими темпами скоро будемо скидатися генералам на премії і ремонт кабінетів. Я не звинувачую командира частини, бо він у цій історії виходить крайнім. У мене питання: що відбувається з бюджетом Міноборони? На що йдуть ці кошти? Тому, звернувся до Міністра Полторака. Нехай нарешті не лише волонтери, а і його відомство займеться забезпеченням армії. Усьому є своя межа. І допомога громади – не виключення, – підкреслив Віктор Балога, додавши скан депутатського звернення до міністра.

0000_vib_poltorak

Віталій Морека з В.Березнянщини загинув у день народження мами

10426917_348532395327728_6470960718417682758_n

Вчора поховали ще одного закарпатця, який загинув на Сході – Віталія Мореку з Великоберезнянщини.

Чоловік багато років працював на фірмі «Беркут» і колеги на сторінці у Фейсбук поділилися спогадами про нього та тим, що знали про його останній день…

«Декілька місяців тому з нашого колективу до армії забрали двох хлопців, один з яких загинув 31 жовтня в зоні АТО…
Морека Віталій Михайлович, проходив службу у гаубично-артилерійському дивізіоні в/ч В 4673. У вересні йому виповнилося 32 роки.
А загинув він у день народження своєї мами, якій вже за 70… Хлопець встиг зранку ще її привітати, вони почули голоси один одного, зітхнули з полегшенням, що живі та здорові. А вдень сталося велике горе – Віті не стало.
Це шок для всіх, для близьких, для рідних, для друзів, для колег. У рідному селі Смерекове Великоберезнянського району 2 листопада прощалися з ним всі односельці, колеги, товариші по службі. Проводжали героя з оркестром, із залпами в небо, з гіркими сльозами та гіркими думками: «Як так?! Чому це відбувається?»
Прощальний лист, який передали священнику для читання, був на 5 листах рукописним почерком. Велика сім’я Віталія переживає непоправну втрату і глибокий сум. Колектив торгового комплексу «Беркут» висловлює щирі та глибокі співчуття усім, хто знав, усім, хто буде його пам’ятати, усім, хто не забуде.
Віталій був симпатичним, скромним, мовчазним хлопцем, який вмів добре працювати, незважаючи на важкий труд вантажників. І доводив це довгих 7 років у нашому колективі. Вмів товаришувати, допомогти, пожартувати і незмінно користувався повагою усіх нас.
Вічна пам’ять тобі, Вітя. Ти був гарною людиною. Ти був сміливим, мужнім. Ти не побоявся повістки і навіть не думав про те, як від неї відмахнутися. Ти просто пішов захищати нас, тих, хто залишився вдома. Ти герой, якому вічна пам’ять і слава. Спочивай з миром».

На Київщині поховали бійця батальйону “Айдар” – закарпатця Федора Липчака, що загинув на Луганщині

a_503ff769-83

Уродженець села Косівська Поляна Рахівського району Закарпатської області, Федір Липчак (позивний «Гуцул») був добровольцем батальйону “Айдар”. 28 жовтня, під час виїзду на бойове завдання, він розбився на автомобілі поблизу міста Щастя під Луганськом.

Поховали Федора Липчака у селі Гурівщина Київської області, де він проживав останнім часом.

У загиблого залишились дружина, донька та син.